Сьогодні, 19 липня, в прямому ефірі на вінницькому телеканалі ВІТА кандидатка в народні депутати України по 12 округу Олена Верлан-Кульшенко підіб’є підсумки своєї виборчої кампанії. Пані Олена обіцяє відверто розповісти про те, із чим іде в Раду, а також – про переслідування її родини та «брудні технології» опонентів. Ефір розпочнеться о 17:30.
- Йдуть вибори. Я не переживаю за себе. Разом з тим, я прекрасно розумію навіщо опонент організовував зустріч саме в дворі, де я живу. Схоже, це була чітка орієнтація на провокацію напередодні виборів, вона готувалась давно і вийшла! Звісно, він взагалі не живе в 12 окрузі, і я не можу у відповідь “провести зустріч”. Ще не хочу! Бо поки пишу текст, поряд сидить і плаче моя донька. Я не боюсь поліграфу, та скільки бажання, ні не чесності і порядності, а саме жадоби сісти в крісло депутата, що у відповідь на слова, які сказали доньці, почалась розмова про поліграф. Цікаво, що коли цьому кандидату люди пропонували пройти поліграф з приводу прибутків і ще ряду питань він промовчав і на той самий поліграф не побіг! А тут вхопився! Я повторила розповідь доньки. І буду стояти на захисті своєї дитини, як захищаю бійців! – такий пост розмістила вчора близько опівночі на своїй Фейсбук-сторінці Олена Верлан-Кульшенко.
Про події, які спонукали кандидатку оприлюднити такий емоційний допис, дізнаємося саме з її телевізійного виступу.
Нагадаємо, Олену Верлан-Кульшенко у виборчій кампанії підтримав п’ятий Президент України Петро Порошенко. Кандидатка підкреслює, що депутатський мандат для неї – не мета, а інструмент.
Олена Верлан-Кульшенко – викладачка Вінницького медуніверситету, займається судовою практикою, супроводжує медичні справи в суді з колегами-адвокатами. Крім того, вона – волонтерка, яка із перших днів війни опікується ветеранами АТО та реабілітацією поранених бійців.
На переконання пані Олени, «вибори – це інша війна»:
- Я проти чорного піару! Люди мають право вибирати свого кандидата із правдивої інформації. За останні тижні я стільки усього почула про себе від своїх опонентів по 12-му окрузі. Бог їм суддя… Болить інше: їхні агітатори підходять до моєї доньки і говорять неприємні речі, питаючи: що буде, коли маму вб’ють?… Я нікого не боюсь!!!
Я дуже шкодую, що дали їм шанс паразитувати, поки ми ночами зустрічали загиблих і молились Господу, аби укріпив наших синів!
Я дуже шкодую, що не ми пішли єдиним фронтом на місцеві вибори у 2015, бо тоді ми мали Донецький аеропорт і Дебальцево, – не мали часу на агітацію і політичний піар!
Я шкодую, що із міркувань етики і поваги до родин загиблих, я не писала пост про загиблого Героя, аби не виставляла фото тих, хто залишився без батька, сина… А треба було, щоб люди дивились в очі цим родинам, – дивились і розуміли їх біль, величезну страшну втрату. Це ціна нашого спокою!
Я шкодую, що за ці п’ять років я поховала своїх учнів, друзів і побратимів. Моя мама, маленька, сивенька, кожного разу проводжала мене на фронт і тихо плакала. Вона відмовилась летіти до сестри в Ізраїль, бо на війну пішов Славік – мій старший син. І серце її не витримало нас трьох на війні – мене і двох синів…
Я шкодую, що стояла біля ліжка бійця, якому відірвало ногу, не виконала його прохання – не сфотографувала його ногу, якої вже не було… Віджартовувалась, що «все буде добре», а потім ревіла за дверима палати…
Я шкодую, що ті, хто зараз розповідає про свою депутатську діяльність, паралельно роздає людям піци в обмін на їх копію паспорта.
Я шкодую, що поки мої сини були на фронті, голова ОСББ нашого будинку, посміхаючись, захоплював
допоміжні приміщення!
Я шкодую, що дала час красти, знищувати, зневажати наших дітей, добивати
бідністю наших батьків!
Я не маю багато часу тепер – не маю! Бо вже далі нікуди! А
знаєте чому? Бо сьогодні під час зустрічі з виборцями у дворі хлопчик на ім’я
Михайлик запитав:”А можете зробити, щоб не було війни і щоб пенсію підняти
дідусю і бабусі? Вони працювали в третій лікарні. Ви ж зможете підняти їм
пенсію, бо вони бідні?”
Тому йду. Хочу, щоб мене почули і підтримали. Бо не можемо ми говорити про
щасливе дитинство, якщо наші діти просять про мир і про допомогу старим!
Мені гріє душу підтримка людей. Я вірю, що з вашою підтримкою ми РАЗОМ досягнемо миру та щастя в незалежній країні!