Робота співробітників Тель-Авівського університету, опублікована в журналі Human Biology, передбачає, що шерстисті мамонти, які жили близько 200 тисяч років тому, і неандертальці мали генетично схожі риси. Шерстисті мамонти з’явилися в Сибіру приблизно 300 тисяч років тому і після цього поширилися по Європі та Північній Америці. Про це пише Naked Science.
Ці тварини мали грубу довгу шерсть, яка подекуди досягала в довжину 90 сантиметрів. Під нею перебувало підшерстя і шар жиру товщиною майже 10 сантиметрів. Дослідники з Тель-Авівського університету порахували, що мамонти мали молекулярну схожість з неандертальцями.
За їх словами, неандертальці і мамонти жили разом на території Європи під час льодовикового періоду. Примати їли мамонтів, але, як припускають вчені, самі були генетично на них схожі. Щоб перевірити цю гіпотезу, автори проаналізували три тематичні дослідження, які присвячені генетичним варіантам і алелям, пов’язаним із адаптацією до холодного клімату. Алелі — альтернативні форми гена, що виникають в результаті мутації, які знаходяться в тому ж місці хромосоми. Перше дослідження присвячувалося гену LEPR, який пов’язаній з терморегуляцією і накопиченням жирової тканини. Друге зосереджувалось на генах, які відповідали за роботу білків кератинів в обох видів. У третьому мова йшла про гени MC1R і SLC7A11, які брали участь у пігментації шкіри і волосся.
Детальніше про результати розповів провідний автор роботи Мейдад Кіслев (Meidad Kislev):
- Наші спостереження показують ймовірну схожість між численними молекулярними варіантами, які призвели до подібних адаптивних епігенетичних ознак двох видів. Обидва пішли із Євразії від африканського предка. Ці результати підтверджують припущення про конвергентну еволюцію.
Конвергентна еволюція — незалежний еволюційний процес, в результаті якого організми з різних груп набувають схожі риси через знаходження в одних і тих же умовах середовища. За словами авторів, ці дані можуть послужити основою для інших еволюційних досліджень з цієї теми, яка стосується ссавців з великим мозком і довгими життєвими циклами.
Джерело: УНІАН