В англійському графстві Саффолк археологи натрапили на загадкове поховання давньоримських часів: у більшості похованих там людей голови чомусь відділені від тулуба.
На стародавнє кладовище натрапили випадково при будівництві будинку. Ученим давно відомо, що містечко Грейт-Уелнетем виросло на місці римського поселення, заснованого ще в I столітті. Однак грунт там переважно піщаний, так що добре збережені останки неабияк здивували археологів, передає Бі-бі-сі.
З 52 скелетів, датованих приблизно IV століттям нашої ери, "нормально" поховані тільки 17. У решти черепи акуратно покладені поруч з тілом або між ніогами а деякі і зовсім поховані окремо від решти скелета.
Логічно було б припустити, що останки належать, наприклад, страченим злочинцям або вбитим у бою ворогам. Однак серед похованих є не тільки чоловіки, але й жінки і діти різного віку – судячи з усього, це були звичайні місцеві жителі.
Зазвичай стародавні римляни ховали своїх померлих приблизно так само, як це робимо ми. Небіжчика одягали в парадний одяг, акуратно укладали на спину і закопували – нерідко разом з якимись важливими або символічними для нього прикрасами або предметами побуту.
Як розповів археолог Ендрю Пічі, який бере участь у розкопках, на давньоримському цвинтарі можна знайти кілька "неправильних" могил, що відрізняються від загальної традиції. Але такі могили – все ж виключення, а в саффолкському похованні їх явно більшість.
Кладовища, де так багато "неправильних" могил, зустрічаються дуже рідко – їх не більше трьох-чотирьох на всю країну. А тут таких могил так багато, що, здається, для місцевих мешканців це була звичайна практика, – говорить він.
У Саффолку і оточуючих графствах відомо чимало давньоримських кладовищ, однак на жодному з них безголових небіжчиків не знаходили. Так що це навряд чи можна вважати місцевою традицією, і впевнено пояснити загадкову знахідку археологи поки не можуть.
Попередній аналіз останків показав, що голови були відокремлені від тіл вже після смерті. Їх акуратно відпилювали спереду, трохи нижче щелепи – на відміну від страчених злочинців, які склали голову під ударом шаблі чи сокири.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що місцеві жителі могли належати до одного з римських культів, за яким голову вважали частиною душі – і, можливо, обезголовленні тіла після смерті були частиною місцевого релігійного ритуалу поховання.
Не можна виключати і той варіант, що на цьому цвинтарі поховані раби, привезені здалеку, або просто вихідці з далеких культур, які принесли з собою власні язичницькі ритуали, не властиві римлянам.
Зараз вчені детально вивчають знайдені кістки, щоб підтвердити або спростувати ці й інші версії.
Поки що очевидно, що більшість похованих – середнього віку і старші, хоча серед обезголовлених є зовсім маленька дитина і ще двоє дітей приблизно 9-10 років.
Розвинена грудна клітка і широкі плечі дозволяють припустити, що при житті люди займалися сільським господарством. А поганий стан зубів – те, що вони непогано харчувались, у тому числі і солодощами.