Вчені провели реконструкцію грудної клітини і хребта неандертальського чоловіка, який помер близько 60 тисяч років тому. І це привело їх до неочікуваного відкриття.
Як виявилося, неандертальці дихали не так, як сучасні люди. А їхні постави були значно пряміші, ніж наші сьогодні, пише Newsweek.
Торакс – це місце в тілі, де ребра і хребет утворюють камеру, в якій розміщені серце і легені. Встановлення розмірів і форми торакса у неандертальців дуже важливе для з’ясування інформації про їхню поставу і можливості легень. А це у свою чергу, дозволяє краще зрозуміти, якими були фізичні можливості одного зі стародавніх видів людей.
Вчені сперечаються про розмір і форму торакса у неандертальців вже 150 років. Одні стверджують, що ця частина тіла у вимерлого виду була подібна за формою до тієї, яка характерна сучасним людям. А інші ж малювали більш грубе зображення неандертальців.
В ході нещодавнього дослідження міжнародна команда вчених використала скелет чоловіка, знайдений в Ізраїлі в 1983 році. Скелет дуже зацікавив вчених, оскільки все вказувало на те, що тіло поховали умисне. Це провокувало нові питання про суспільство і культуру неандертальців. Крім того, у скелета був майже неушкоджений торакс. Знайти щось подібне раніше не вдавалося. Тепер команда вчених використала комп’ютерну томографію, щоб відтворити 3D-модель грудної клітини неандертальця з хребцями, ребрами і тазовими кістками. Це дозволило збудувати зображення того, який насправді вигляд мало тіло неандертальців. Експеримент показав, що грудна клітина цього вимерлого виду сильно відрізнялася від грудей сучасних людей.
Ребра з’єднувалися з хребтом у напрямку всередину. Через це хребет був трохи схилений назад, роблячи його значно прямішим, ніж у гомо сапіенс, без викривлення в районі попереку. Таким чином, ідея про те, що неандертальці були прямоходячими, підтверджується.
«Хребет неандертальців більше розміщений всередині торакса, що підвищує стійкість», – пояснив автор дослідження Ашер Гомез-Олівенція.
Дослідними виявили, що форма грудної клітини вказує на значно збільшену діафрагму у неандертальців. Тож їхні легені могли вмістити більше повітря, ніж легені сучасних людей. Крім того, ширша нижня частина торакса і горизонтальна позиція ребер вказують на те, що неандертальці дихали лише діафрагмою, а не поєднували таке дихання з розширенням у грудній клітині. Один з авторів дослідження Патриція Крамер зауважила, що більші легені вимерлого виду людей вміщали більше кисню.
«Це корисно в двох сценаріях. Коли хтось веде інтенсивну фізичну активність або коли повітря дуже розріджене, як, наприклад, у високогірних регіонах. Неандертальці, загалом, були досить дужими з міцними кістками. Ми вже уявляли їхнє життя таким, яке б вимагало фізичної активності для виживання. Більший об’єм легень, вірогідно, був потрібен, щоб живити міцні м’язи», – пояснила Крамер.