У суботу, 28 квітня, у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тімірязєва відбулась презентація книги народного депутата України Олександра Домбровського «Україна на розломі цивілізацій. Погляд з 2010 року».
За словами автора, це – не наукове дослідження чи єдине філософське бачення, що претендує на істину. Це – цикл публікацій 2010-2011 років, присвячених процесам, що відбувалися тоді й нині тривають у світі та дуже серйозно впливають на Україну.
Присвятив книгу Олександр Домбровський своєму вчителю, відомому науковцю Юрію Пахомову, під керівництвом якого захищав кандидатську дисертацію та працював в Інституті світової економіки» після того, як залишив посаду голови Вінницької ОДА.
Ключовою автор вважає публікацію 2010-го року «Україна на розломі цивілізацій», заголовок якої й винесено в назву книги.
Багато з того, каже Олександр Домбровський, про що він тоді писав, нині уже відбулося або ж відбувається. При цьому автор додає: «На жаль відбувається…»
На моє глибоке переконання, світ глобалізується дуже швидко. Нині втрачається класичне поняття «держави», до якого ми звикли. Держави стають менш незалежними, формуються державні системи, пов’язані одна з одною, і це спричиняє дуже серйозний вплив на процеси, що відбуваються у світі, – каже Олександр Домбровський.
У своїх публікаціях він міркував над тим, чому Україна з її благодатною землею, потужними ресурсами, працьовитими людьми живе не так, як розвинені країни світу, чому український народ майже ніколи не мав справжньої державності. Намагався дати відповідь на запитання: чому Україна пройшла через низку трагічних випробувань?
Я дійшов висновку, що в основі світу лежать великі цивілізаційні платформи, які між собою постійно змагаються. Історично протягом багатьох сотень років український народ, з моєї точки зору, перебував у своєрідному геополітичному «бермудському трикутнику»: на півночі була і залишається дуже потужна імперія – Росія, на заході протягом дуже довгого періоду на нас впливав сильний центр – Річ Посполита. А на півдні багато сотень років була Османська імперія з центром у Стамбулі. Цей «трикутник» століттями розтягував Україну. І кожен з цих центрів представляв різну цивілізацію. А в середині цього трикутника завжди був важкий «український хрест»…
Останній розділ першої частини книги автор назвав: «Що день прийдешній нам готує?». У ньому спробував зробити прогноз розвитку ситуації в Україні та світі.
Я не написав все те, що міг написати… Я не написав про те, що в мене називалося словом «війна». У мене тоді, відверто кажучи, духу не вистачило назвати «війною» війну, яка може прийти в Україну. Я написав, що немає ціни, яку Росія була б не готова заплатити за те, щоб повернути Україну в лоно свого управління. Те, що потім відбулося з анексією Криму, те, що нині відбувається на Донбасі – це все вплив цивілізаційної війни, яка, на жаль, буде продовжуватись. Мій висновок полягає в тому, що ми повинні навчитися жити в умовах дуже складних глобальних цивілізаційних процесів, ми повинні навчитися жити так, щоб цивілізаційні процеси об’єднували, кристалізували країну. Нам сьогодні потрібно мати дуже сильну вертикаль нашої державності. Тому що ситуація і в країнах ЄС, і в Росії, і на Близькому Сході, де Туреччина робить все, щоб відновити свою велич, змушує нас бути максимально монолітними всередині країни, – говорить Олександр Домбровський.
Друга частина книги – «Україна в глобальному світі» – присвячена розвитку Євросоюзу. У циклі публікацій автор аналізує економіку ЄС, яка, за висновками Олександра Домбровського, нині – перша в світі.
Нинішній інтеграційний процес дає можливість Україні бути частиною дуже сильної Європи і посісти в ній своє місце. Інше питання, що в нас відбувається дуже гаряча дискусія стосовно того, якою повинна бути європейська Україна. Економічний аналіз показує, що з усіх країн, які нас оточують, ми найгірше використали той величезний потенціал, який мали у 1991 році.
Чимало дискусій, за словами Олександра Домбровського, у 2010 році викликала одна зі статей цього розділу – «Україна: перезавантаження чи «втрачений файл?».
Далеко не всі глобальні гравці на той час, в тому числі США, країни Євросоюзу, робили все можливе, щоб нас підтримати. Ми тоді в Інституті світової економіки робили рекомендації, щоб Україна напрацьовувала іншу зовнішню політику. З боку ЄС ми бачили такий собі «європейський егоїзм» – коли на нашу країну дивилися тільки через отвір української газотранспортної труби. На жаль, проблеми такого характеру бачимо й нині. Про це свідчать дискусії, які у нас відбуваються з країнами ЄС, насамперед – з Німеччиною, стосовно «північних потоків». Наші партнери, між економічними і цивілізаційними інтересами, на жаль, дуже часто обирають економічні.
Ефективність діючих міжнародних структур автор проаналізував у статті «Глобальний світ: новий зміст і старі форми». На думку Олександра Домбровського, світові та європейські структури, покликані забезпечувати мир і паритет на міжнародній арені, слід реформувати. При цьому потрібно шукати мирні шляхи перетворень.
У статті «Моральний дефолт українських реформ» автор аналізує перетворення, які проводились в Україні у 2010 – 2013 роках. До речі, багато позицій цієї статті є актуальними й нині:
Ключовою проблемо того періоду й нинішнього є соціальна несправедливість. Будь-яка влада, яка не розуміє того, що потрібні критерії соціальної справедливості, – приречена. Помилка друга, про яку я говорив тоді, і, думаю, вона є актуальною і сьогодні, це – криза довіри до влади, в принципі. Коли довіра є, тоді багато рішень можна приймати, в тому числі й складних. Якщо довіра мінімізована, набагато складніше ухвалювати рішення і їх реалізовувати. Дуже важливо, коли є морально-психологічний оптимістичний клімат.
Ще однією помилкою тодішньої влади Олександр Домбровський вважав формат відносин з Росією, якого вона дотримувалась:
Я вважав, що такі відносини з Росією, які та влада будувала, були великою помилкою. Мене за це сильно критикували, але те, що ми маємо сьогодні, – наслідок того, що ми допустили хамське імперське відношення до нашої країни.
Ключовою ж тодішньою і нинішньою проблемою автор книги вважає корупцію.
Ми вже втомилися і від самої корупції, і від розмов про неї, і від відсутності реальних методів боротьби з корупцією. Революція Гідності була шансом розпочати нове життя. На жаль, так само, як і у 2005 році, ми не змогли розвинути ці можливості так, як було потрібно. Але я думаю, що той величезний обсяг роботи, який нині проводиться, дає оптимізм, щоб з впевненістю дивитися у завтрашній день, – зазначив Олександр Домбровський.
На презентації книги викладені у ній міркування обговорювали гості: друзі та колеги Олександра Домбровського, науковці, представники влади та громадських інституцій.
Зокрема, привітали автора в.о. голови парламентського Комітету з питань совіти і науки Олександр Співаковський, народний депутат України Григорій Заболотний, голова Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник, Генеральний Консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі.