Дні “Дня” у Вінниці: події, емоції, несподіванки

Новини Вінниці

Перший день роботи фотовиставки газети «День»-2017 зібрав у мистецькому центрі Вінницького державного педагогічного університету вінничан різного віку, серед них як постійні читачі газети, так і ті, хто вперше дізнався про соціальні ініціативи нашого видання.

«Цьогорічна назва щорічної фотовиставка «Дня» — «Фотосинтез» має не просто глибокий науковий сенс, а й суспільний. Вочевидь читачів газети «День» багато, як і відвідувачів фотовиставки, але загальне інформаційне поле, на жаль, абсолютно здепресоване. Це помітно у повсякденні, коли ти спілкуєшся з людиною ніби про побутові речі, а відчуваєш в ній напруженість, передусім через незрозуміле відчуття країни, у якій ми живемо. Тому для мене якраз дуже корисно побачити перед собою ті образи, які не пропущені через усі фільтри «жовтизни» і «пропаганди».

А представляють фотопогляд, погляд журналіста, який незаангажований, який не виконує чиєїсь функції, а має власну думку як відображення суспільної. І напевно, майбутні нащадки визначатимуть наш час за тими світлинами, які щороку беруть участь у цьому фотоконкурсі. Там само як світ знатиме про себе в майбутньому через National Geographic, так само знатиме про справжню Україну завдяки фотовиставці газети «День», — висловив свої враження від перегляду світлин міжнародної фотовиставки газети «День» директор літературного фестивалю «Острів Європа» Олександр Вешелені. Він, до речі, модерував зустріч головного редактора газети Лариси Івшиної з викладачами та студентами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Донецького національного університету імені Василя Стуса. Представлення книги-бестселера «Корона, або Спадщина Королівства Руського» переросла у дискусію, яка показала, що ми маємо багато «пунктирних» історичних точок, які треба не переписувати, а переосмислювати і передумувати.

«СЬОГОДНІ НАМ ПОТРІБЕН «КВАНТОВИЙ» СТРИБОК»

«В Україні занадто довго домінувала радянська псевдо-«народна» історіографія, в якій не було місця аристократії й загалом тим, хто своїми вчинками, моральними й інтелектуальними якостями підіймався над загальною масою. Ми ж запропонували принципово нову «оптику». Але, щоб бути українцем, потрібні зусилля, бо просто так, за інерцією з пострадянських країн, українці не вийдуть. І для того, щоб зробити зусилля, потрібен якісний матеріал, який до цього підштовхне. Наша «Корона…» — саме така книга, — наголосила Лариса Івшина. — Інерція — це наш найбільший ворог. Шлях до того, у що ми віримо і що ми робимо, повинен бути дуже коротким. Історичний час, настільки стиснувся, що ми повинні негайно зробити те, що потрібно було зробити 100 років тому. Сьогодні нам потрібен «квантовий» стрибок!»

Головний редактор розповідала про книги Бібліотеки «Дня», соціальні проекти газети, проводила паралелі між минулим і сьогоденням, причому не лише в Україні, але й світі. Розмова вийшла досить динамічною, хоча й запитань із залу було небагато. Найсміливішою зі студентського середовища виявилася першокурсниця педагогічного університету Лариса Олійник, яка запитала про доцільність Майданів і революцій у Україні, які ні до чого доброго не призводять. Запитання настільки сподобалося Ларисі Івшиній, що вона подарувала дівчині насіння чорнобривців, зібране в Музеї-садибі Івана Франка в Нагуєвичах, попросивши посіяти квіти, і коли вони виростуть, обов’язково сфотографувати їх для «Дня».+

«Це для мене знаковий день, який запам’ятається на все життя, — ділиться враженнями Лариса Олійник. — Про газету «День» вперше я почула під час вступної кампанії. Вже тоді, листаючи підшивку, я зрозуміла, що газета є живим організмом із власними поглядами, а не просто переповідачем новин. Мене дуже зацікавили проекти «Дня»: бібліотека і фотоконкурс, кожна світлина якого — це своя історія та свій характер. Переглядаючи їх, знаходиш щось зі свого життя і мимоволі задумуєшся. Так само задуматись змусила і представлення нової книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського».

Те, про що говорила Лариса Олексіївна, породжує в голові нові питання, багато питань, які залишаються нерозгаданими шифрами. Ми так мало знаємо свою історію. А коли нам відкривають завіси минулого, хочеться дізнатись про це більше. Це змушує змінюватись, рости, розвиватись. Тому газета «День» — не лише для думаючих людей, а й для тих, хто хоче навчитися думати. Особисто я вражена і хочу подякувати за такий чудовий День усій команді «Дня».

«СВІТЛИНИ ПОКАЗУЮТЬ ПОДОЛАННЯ Й ПЕРЕМОГУ НАД СОБОЮ, НАД ОБСТАВИНАМИ»

Фотовиставка газети «День» у Вінниці відбувається вдруге — минулого разу вінничани могли побачити роботи учасників фотоконкурсу вісім років тому. У цьогорічній експозиції представлено майже 200 найкращих світлин ХІХ Міжнародного фотоконкурсу «Дня». Її особливістю є те, що багато фотографів надіслали цілі серії робіт, — від есе до фотодрам, які хоч і важкі, але необхідні, каже викладачка Донецького національного університету імені Василя Стуса Інна Єрмакова. У серії «Сходження» Юрія Величка, яка присвячена його бойовим побратимам з 46-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна», представлені постаті Олександра Сарабуна з позивним «Вінниця» та Анатолія Горбенка з позивним «Бугор», які, попри важке порання та втрату кінцівок, зберегли оптимізм і віру у власні сили.

«Для мне особисто було приємно бачити на світлинах людей, яких я знаю особисто. Їхні історії, зокрема Анатолія Горбенка та Сашка Сарабуна, для мене добре знайомі, а от для моїх студентів вони були нові і справили непересічне враження, — відзначає Інна Єрмакова. — Зараз наші студенти другого курсу працюють у проекті з Вінницьким регіональним центром реабілітації інвалідів «Поділля», який передбачає висвітлення життя, проблем, перемог саме людей з інвалідністю. Мені, як викладачеві, було тривожно від того, настільки студенти зануряться в цю тему і чи зуміють правильно висвітлити її. І фотовиставка газети «День» приїхала до Вінниці саме вчасно, бо її світлини показують здолання й перемогу над собою, над обставинами. Для студентів це настільки сильна і потрібна підтримка, що вони перефотографовували роботи, які вчать, як правильно висвітлювати нелегкі теми. І я ще раз для себе зауважила, що про це треба говорити і це треба показувати, щоб не відірватися від того, що нині відбувається в Україні. Дистанційно виставку бачив і Анатолій Горбенко, який також є студентом нашого університету. Ми зробили фото і надіслали йому фотовітання. Був задоволений, бо засипав «смайликами».

«НАЙКРАЩІ ВИХОВНІ ГОДИНИ»

З першого дня роботи фотовиставки департамент освіти Вінницької міськради склав графік відвідування експозиції для вінницьких школярів, бо, як каже головний освітянин Вінниці Оксана Яценко, презентовані світлини — це найкращі елементи для виховання молодого покоління.

«Минулого року наші школи мали змогу отримати у свої бібліотеки книги «Дня» для використання у навчально-виховному процесі. Справа в тому, що це дійсно та історична публіцистика, яка потрібна наразі, тому що зараз дуже багато поглядів на історію, дуже багато поглядів на сучасне і на минуле. Але саме погляд «Дня» є цікавим і новим. Книги були доречні, тому що протягом року вчителі і діти використовувати їх і для підготовки виховних годин, і для підготовки круглих столів, і для уроків. Вчителі дякували і сподіваються на продовження цієї співпраці. Тому коли дізналися про презентацію фотовиставки, то вже почали займати місця, хто і коли її відвідає, бо це найкращі виховні години для школярів, які  мають вирости не просто патріотами, а думаючими людьми. Мати силу і розуміння того, як слід змінювати нашу країну на краще. А без уроків минулого спрогнозувати майбутнє нереально», — говорить Оксана Яценко.

ВРАЖЕННЯ

«ВРАЗИЛА СВІТЛИНА РОЗТРОЩЕНОЇ БІБЛІОТЕКИ…»

Максим Філанчук, директор департаменту культури Вінницької міської ради:

Це не просто фотографії — це цілі історії. Від одних відчуваєш неймовірну радість, а від інших — мороз йде по шкірі. Мене особисто вразила світлина розтрощеної бібліотеки, де на підлозі лежать книги відомих авторів, їх навіть можна прочитати, але всі вони записані і понівечені — це настільки вражає, що можна годину стояти і дивитися, шукаючи вихід і розуміння, як таке може бути у вік, коли запускають ракети на Марс і розробляються диво-винаходи (ідеться про роботу Олександра Клименка «Уламки цивілізації. Колишня бібліотека госпіталю для ветеранів війни та праці у Мар’їнці. Нині позиція 92-й бригади». — Ред.). Виставка залишає незабутні відчуття, вона притягує, хочеться прийти подивитися ще і ще. І я так і роблю. Другий день маю можливість осмислити ці теми, знайти для себе відповідь на головне питання, як досягти миру, стабільності. Для цього маємо працювати ми всі разом, бо жити і сприймати життя треба нам усім, а не кожному окремо.

«СПІВПЕРЕЖИВАННЯ, ЯКЕ МОТИВУЄ»

Iрина Кравченко, заступник директора департаменту у справах ЗМI та зв’язків із громадськістю Вінницької міськради:

Краще один раз побачити, аніж сто раз почути — це якраз про фотовиставку «Дня». Здавалось би, чим уже може здивувати фотографія, коли стільки картинок миготить щодня перед очима. Але ці фото більше, ніж просто мить реальності на папері. У кожному з них — нерв. Це справді вражає: подив, милота, біль, захоплення, навіть комізм. Недарма виставка має назву «Фото-синтез» — тут синтез емоцій. Трепетні «Похорон їжачка» зі всіма належними почестями, хлопець на візку, який тягнеться вгору на канаті, військовий з «парашутиками» з кульбабки… Без посмішки неможливо дивитися на іронічні фото зі світу політики. А гігантська качка, яка пливе у небі, — це такий собі розрив шаблону. Круто — побачити кадр і «зловити» його, і не менш круто зібрати різні фрагменти життя у єдиний пазл. Не хочеться проходити мимо жодного фото. Мабуть, це як терапія душевного тонусу. Тому що б’є прямо у ціль — це співпереживання, яке мотивує. 

«РОЗМАЇТТЯ ЖИТТЄВИХ ФАРБ»

Людмила Бровчак, перший проректор з науково-педагогічної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського:

Фотовиставка і візит Лариси Олексіївни — це подія для нашого університету. Виставка викликала позитивну хвилю емоцій усіх відвідувачів. Твори мистецтв фотовиставки «День» надихають на думки про мир, щасливе життя українців. Авторам фотовиставки вдалося створити особливий настрій, завдяки якому можна задуматися над власним життям. Кожна світлина розкриває глядачу розмаїття життєвих фарб. Ця палітра водночас радісна, сумна, хвилююча, легковажна, тривожна, непроста, щаслива і мрійлива.

Нагадаємо, проведення фотовиставки «День»-2017 у Вінниці підтримали міська рада та особисто міський голова Сергій Моргунов. Завдяки цьому всі факультети Вінницького педуніверситету та 17 бібліотек і філій Вінниці отримали комплекти книг з бібліотеки «Дня». Приймає фотовиставку Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Тож не проґавте шансу побачити фото зріз життя країни за 2017 рік!+

Фотовиставка «Дня» працюватиме для відвідувачів до 6 травня. Відвідати її можна щодня з 9 до 17-ї години у Мистецькому центрі ВДПУ (вул. Острозького, 32). Вхід вільний.

Олеся Шуткевич

Фото Руслана КАНЮКИ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *