Учасниця проекту "Модель XL" вінничанка Анна Іваніца розповіла про участь у проекті, а також про те, чому не дивиться телевізор і не сидить на дієтах, що для неї успіх і як вивчила італійську
У проекті "Модель XL", який із таким захопленням дивляться глядачі, до тридцятки пишних учасниць увійшла і вінничанка. Дефіле дівчини у масці, яка заговорила на подіумі італійською, стало інтригою для всіх. 30-річна Анна Іваніца з Вінниці – дівчина з двома вищими освітами, яка володіє, крім італійської, ще й англійською, трохи говорить французькою, "зняла маску" загадковості та відповіла на запитання.
– Аню, як ти потрапила у проект?
– Мої друзі побачили рекламу кастингу і почали мені активно телефонувати. Казали: "Аня, тобі потрібно туди обов'язково піти. Це – твій проект". Я довго вагалася, розуміла, що я не зовсім стандартна модель. Та мені дуже сподобалася сама ідея, що стандартів краси не існує; потрібно руйнувати стереотипи, що краса має певні шаблони. Я ж ні під які шаблони, звісно, не підхожу, тому що ні зріст, ні параметри у мене далеко не модельні (Зріст – 163 см, параметри 110-80-100 см – Авт.). Але вважаю, що я теж несу якусь естетику.
– У кастингу брали участь 1300 дівчат. Ти хвилювалася?
– Мені було складно, тому що я дуже не люблю такі заходи. Я не розуміла, які саме критерії відбору. Також я могла не сподобатися, і це нормально.
– Це твоя перша спроба потрапити на ТВ?
– Раніше я також брала участь у вокальних кастингах "Х-Фактор", "Фабрика Зірок". Мене запрошували у групи, але потім казали: "Ви – неформат. Ви затовста", чи ще якась… Це впевненості не додавало. Але тут все було по-іншому. Перший етап відбору був на фотозонах. Нас фотографували, і за результатами відбору телефонували сотні кращих. Саме на цьому фотокастингу до мене підійшов редактор і сказав: "Тобі потрібно зняти плаття". І я розумію, що була б я на іншому кастингу, я б йому відповіла! (посміхається). Але це – модельний конкурс. Я почервоніла, але погодилася. Мене фотографували у білизні. Власне, коли відібрали сотню, ми не знали, ні хто буде у журі, ні навіть у чому ми будемо виходити. Нам лише зателефонували і сказали, що потрібно взяти кілька нарядів. Думала, будемо у платтях виходити. Здогадувалася, що вихід у купальниках має бути, але не знала, коли. Я взагалі по життю намагаюсь все спланувати наперед, тому свій купальник я взяла із собою. Іншим дівчатам купальники давали на місці. Відносно маски, я вважаю, що у кожної дівчини має бути якась родзинка та інтрига, тому, виходячи у купальнику, який мало що прикриває, я вирішила одягнути маску.
– Упевнена, ти не раз чула запитання на свою адресу: Що ви там їсте у Вінниці, щоб мати такий бюст? Який режим харчування у Ані Іваніци? Які улюблені страви?
– У мене немає жодних крайнощів, не дотримуюсь дієт. Якщо ставлю собі якісь заборони, мені одразу хочеться того, чого не можна. У мене такий підхід: ти вільна їсти все, що ти захочеш, але ти відповідальна за те, як будеш виглядати після цього. Я розумію, що краще обрати салат, ніж піцу. Хоча піцу теж люблю й інколи можу собі дозволити. Вважаю, що у кожної жінки має бути культура їжі, культура догляду за собою і своїм здоров'ям. Я намагаюся харчуватися правильно, п'ю багато води, надаю перевагу солоному, ніж солодкому. Є продукти, які я взагалі не їм, наприклад, майонез. Смажену картоплю їм украй рідко, не можу навіть сказати, що я її дуже люблю. До речі, я не дуже люблю українську кухню.
– Як ставишся до спорту?
– Дуже гарно. Вважаю, що він повинен бути у житті кожного. Цю культуру потрібно прищеплювати з дитинства. Кожен сам обирає комфортний для себе вид спорту. Наприклад, я люблю танці, пілатес. Силові навантаження у залі мені даються важко, тому я себе не примушую.
– Відносно тіла, зрозуміло. А чим годуєш душу? Яка улюблена книга, фільм, музика?
– Годувати душу так само важливо, як і тіло. Кожна жінка повинна займатися саморозвитком. Я притримуюсь прислів'я: "Виховуючи хлопчика, ти виховуєш чоловіка, а виховуючи дівчинку, ти виховуєш націю". На мою думку, жінка – це серце культури суспільства, країни і взагалі світу. Шкодувала, що у проекті "Модель XL" вже не потрапила на вихід у японських нарядах. Коли працювала у Києві, займалася чайною церемонією й ікебаною у Японському культурному центрі. Там навчали, як потрібно правильно рухатися, яка має бути постава, як кланятися, як тримати пальці рук і навіть, як дихати. Якщо на чайній церемонії господар швидко дихає, він може образити своїх гостей, позаяк вони подумають, що він хоче, аби вони скоріше пішли. Японські традиції – це саме деталі…
Мої улюблені фільми – "Знайомтеся, Джо Блек", "Хрещений батько", "Життя прекрасне". Подобається ходити на оперу та балет. Щодо книг, надаю перевагу пізнавальній літературі: біографії цікавих людей, есе, книги із психології (у мене друга вища освіта – психологія). Звісно, подобається класика, але романи читати не люблю. Обожнюю поезію Ліни Костенко!
– Як ставишся до телебачення?
– Я не дивлюся телевізор уже років 13. Виняток – дуже цікаві шоу, інколи новини. Мене дратує, коли телевізор працює у фоновому режимі – мені він заважає. Краще послухаю гарну музику – лаунж, класику. Віддаю перевагу лекціям ТЕD.com, а якщо вже ТВ, то телеканал "Культура".
– Чим захоплюєшся, твоє хобі?
– Моє головне хобі по життю – це розширення кругозору. Тут у мене і танці, займаюсь латиною (латиноамериканські танці)… Вважаю, що кожна жінка має розвивати пластичність. Жінка, яка танцює, не може бути злою. Танці – це віддушина для мене. Також мені подобається співати – займаюся вокалом. Умію робити прикраси своїми руками. Дуже люблю подорожувати і пізнавати культуру країн зсередини.
– Яка улюблена країна?
– Італія. Це була моя перша країна, яку я відвідала. Мені було 9 років, я поїхала в сім'ю на місяць взимку. Влітку поїхала на два. І саме тоді почала розмовляти італійською. Відтоді у мене любов до італійської кухні, до італійської культури, до їх смаку до життя, до їх музики. Також мені подобається Таїланд – це зовсім інший світ. І Франція.
– Як ставишся до пластичної хірургії?
– Нормально. Я не маю права засуджувати тих, хто робить подібні операції. У мене такої потреби немає. І це не моя заслуга, це те, що мені дано від батьків, від Бога. Я проти неприродніх речей, які виглядають штучно і смішно, наприклад, трисантиметрові вії чи занадто довгі нігті.
– Є така нова сексуальна орієнтація – sapiosexual. Люди сапіосексуальної орієнтації найбільш збудливою рисою вважають інтелект, їх заводять спосіб мислення людини, її розум. Чи відносиш себе до сапіосексуалів?
– Однозначно. Мені подобається в людях їх індивідуальність, розум. Обожнюю людей із тонким почуттям гумору, бо за цим стоїть інтелект. Відносно зовнішності – я, насправді, естет, але я не оцінюю людей лише дивлячись на картинку, яку бачу. Звісно, зовнішність для мене має бути приємною. Але я не люблю красенів зі спортзалу з порожнім внутрішнім світом.
– Хто він, чоловік твоєї мрії?
– Це – цілеспрямована, активна, благородна людина, моя рідна душа. У нас спільні цінності, інтереси, погляди на життя. Дуже ціную у чоловіках таку якість як доброта. Я хочу зустріти своє, щоб скласти цей пазл. Не малюю ідеальну картинку, в яку він має вписатися. Я або зустріну людину, з якою мені комфортно, з якою ми будемо дуріти, подорожувати, робити те, що нам подобається, або я буду робити це сама. Все. Ніяких інших варіантів я не розглядаю – для галочки, для мами, для сусідів. Я вважаю, що це вкрай нетактовно вмішуватися в особисте життя інших: "Ну, що, коли заміж?" чи "Вже пора дітей народжувати". Це суто особиста річ.
– Що допомагає жити такій вродливій дівчині, як ти, і що заважає?
– Допомагає комунікабельність, допитливість, любов до знань, повага до людей незалежно від соціального статусу. Думаю, зовнішність в якійсь мірі теж допомагає. Що заважає? Надмірна романтичність та нерішучість.
– Чи має жінка працювати?
– Це вибір жінки. Я вважаю, що жінка має займатися тим, що їй цікаво і приносить задоволення. Коли ти робиш те, що подобається, ти будеш це робити гарно і відповідально, будеш розвиватися. І якщо результат приносить гарну фінансову винагороду – це тільки плюс. Також вважаю, що жінка із чоловіком не повинна в принципі ніколи конкурувати ні в кар'єрі, ні в житті. У нас різні енергії. Навіть сперечатися не потрібно. Жінка має бути мудрою, гнучкою, розумітися у психології: коли вчасно змовчати, що сказати – цьому теж потрібно навчатися.
– На здивування (я впевнена, що і більшості глядачів), ти залишила шоу у третьому турі. Чи вважаєш рішення журі справедливим?
– Напевне, більше так, чим ні. Я дуже спокійно ставлюся до таких речей, як перемога. Не знаю жодного переможця "Фабрики Зірок", де вони, яка їх доля. Знаю, що Монатик не виграв "Х-Фактор", але це йому не заважає творити… У мене не було мети виграти. Коли з тридцяти учасниць відбирали десятку, ми були різні. Я не вписувалася до параметрів дівчат, які були плюс-мінус між собою схожі. У мене зріст 163 см (мінімальний необхідний 170 см) і недостатній об'єм стегон.
– Як почувалася у той момент?
– Абсолютно спокійно. Я подякувала і пішла за своїми речами. Я не відчувала образи. Я доросла дівчина, і у мене в житті відбувалися події, які були значно сильніші у відношенні втрати. А для мене це не якась хвороба невиліковна, це – шоу, гра. Це не був програш для мене. Я дуже по-філософськи ставлюся до того, що у мене з'являється, і що відходить з мого життя. Мені близькі слова Соломона "Все проходить. І це пройде."
– Якою була реакція рідних і близьких на таку новину?
– Я отримала багато дзвінків і повідомлень у соцмережах. Всі були дуже обурені.
– Чи підеш на кастинг другого сезону?
– Ні, досвіду, який я отримала, мені достатньо.
– Що для тебе успіх?
– Успіх – це прожити якісно життя, мати гарну роботу і займатися тим, що тобі подобається. Спілкуватися з людьми, які тобі подобаються, які тобі цікаві. Отримувати емоції, які надихають творити, причому вони не обов'язково мають бути тільки позитивними.
– Аню, ти працювала у туристичному бізнесі. Які тепер плани на майбутнє?
– У мене є деякі плани, якими поки що ділитися зарано. Мені подобається ідея, що краса не має стандартів, параметрів і шаблонів, і я хотіла б допомагати жінкам та дівчатам знаходити свій стиль, правильно робити акценти на усі свої переваги.
– Що порадиш жінкам, які комплексують через свої нестандартні форми?
– Жінки, ви – прекрасні! Полюбіть свою природу, свої особливості. Взагалі, у чому краса? Краса у пропорціях. Їх дуже легко створити за допомогою одягу, форми зачіски, макіяжу. Бажаю бути закоханими у життя, любити. Закохана жінка – дуже красива. І обов'язково танцюйте!
Спілкувалася Ольга ЦЕЛІК