Біопаливо можна отримувати з тваринних жирів і рослинної олії – з соняшників, сої та рапсу. Займаються цим у Вінницькому національному аграрному університеті. Відповідну лабораторію тут облаштували ще 9 років тому. Пальне очищається у спеціальних ємностях.
Витрати біопального так ж, які і дизельного. Років 6 уже працюємо на ньому і все нормально, – розповідає тракторист Олег Романов.
В університеті переконують: заправляти таким пальним можна не лише трактори, а й автомобілі.
Але на чистому біопаливі машина не поїде. Його обов’язково слід розвести дизелем у співвідношенні 30 до 70.
Автомобіліст Віталій Дорощук спочатку не хотів йти на експеримент зі своїм авто, але результатом задоволений.
Не коптить, обороти добре набирає, дуже добре їде, проблем не бачу, – каже Віталій Дорощук.
Але вигода від біопального відчутніша саме на великій техніці – виходить майже вдвічі дешевше, ніж дизель.
Вартість буде десь близько 10-15 гривень. Якщо це підприємство, яке має і власну сировину, і свої потужності для виробництва біодизелю, то – це оптимальний варіант сьогоднішнього господарювання, – говорить завідувачка кафедри двигунів внутрішнього згорання і альтернативних паливних ресурсів ВНАУ Ірина Гунько.
Але має економпаливо й мінуси.
У холодну пору року, за мінусових температур, це пальне не придатне для запуску двигуна. Тому ми й рекомендуємо запускати спочатку на дизельному паливі, потім плавно переходити на біопаливо, – розповідає викладач ВНАУ Вадим Рябошапка.
Зараз в університеті працюють над виготовленням спеціального нагрівача для біопалива – щоб їздити без проблем можна було й взимку. Тим часом європейці активно переходять на альтернативні види пального. Україна, за прогнозами фахівців, наздожене Європу у найближче десятиліття.