У Великій Британії 52-річний чоловік, який жив на вулиці та продавав газети, зумів виграти стипендію та поступити у Кембриджський університет.
Джефф Едвардс народився і виріс у Ліверпулі. Його батько працював листоношею, а мати – службовцем. Едвардс розповідає, що йому не подобалося навчання у школі, але він любив читати і зберіг цю звичку завдяки тому, що в домі завжди були книжки.
Після школи Едвардс вступив до Інституту Біркенгед у Вірралі. Там він вивчав англійську літературу, але дуже швидко кинув навчання. Оскільки у його рідному Ліверпулі під час правління Маргарет Тетчер був високий рівень безробіття і він не міг знайти роботу, Едвардс залишив місто.
Відтоді Едвардс працював переважно на фермах у різних регіонах Британії. Зрештою він лишився жити в університетському містечку Кембридж. Там він жив у притулках, а коли такої можливості не було – на вулицях. При цьому Едвардс продовжував знаходити книжки, беручи їх у благодійних крамницях та у бібліотеках. Зокрема, він перечитав всього Керуака, а також Берроуза та Стейнбека, класиків сучасної американської літератури.
“Це просто чудовий спосіб втечі від реальності”, – розповідає він.
Завдяки благодійній організації, він влаштувався на роботу вуличного продавця газети “Big Issue”. Щопонеділка він їздив у Лондон, купляв там журнали та продавав їх на вулицях протягом решти тижня.
Три роки тому Едвардс паралельно з роботою почав проходити безкоштовний і доступний для всіх вступний курс у Кембриджському регіональному коледжі. Після цього він отримав доступ до іншого курсу. Тоді його викладач порекомендував йому спробувати вступити у Кембриджський університет. Зрештою, минулого місяця Едвардс подався до університету та виграв грант, який дозволить йому навчатися в одному з найпрестижніших вишів у світі.
Тепер Джефф Едвардс навчається у Кембриджі на спеціальності “Середньовічна англійська література” та вивчає Чосера і Шекспіра. Він розповідає, що найважче було скласти іспити та написати усі необхідні есе.
“Тому, як писати есе, вчать під час вступного курсу. Я знав це, коли починав. Це відбувається доволі інтенсивно. Майже 40 годин на тиждень читання та написання текстів. Це все ще здається мені трохи божевільним. Ніби я справді у Кембриджі! Вони намагаються брати людей з різним досвідом, і це дуже мило з їхнього боку”, – розповідає він.
Едвардс також розповідає журналістам, що звичка читати книжки, яку він набув ще у дитинстві, допомогла йому витримати всі ці роки роботи на фермах, згодом безробіття, депресії та життя на вулицях. Тепер у нього є шанс вивчитися в одному з кращих університетів світу та отримати престижну професію.