Громадська організація «Вінницький прес-клуб» понад 10 місяців реалізовувала на Вінниччині проект «Регіональні голоси – Створюємо мости для демократії».
Його мета – підвищення рівня комунікації між громадами, владою та ЗМІ у процесі децентралізації, поінформованості мешканців громад про переваги та виклики, пов’язані з добровільним об’єднанням.
Розмови – не для «галочки»
За словами керівника прес-клубу Наталії Болховської, за цей час експерти проекту провели зустрічі більше ніж в 30-ти різних громадах, як вже об’єднаних, так і тих, що тільки починають цей процес. З’ясувалось, якщо в містах люди поінформованіші, то в селах навколо децентралізації більше чути міфів, ніж правди.
Ми думали, що діалоги триватимуть не більше години, а насправді люди нас тримали по 3-4 години. Ми зрозуміли, що такі розмови не повинні бути «для галочки», ми маємо писати для людей. Ми дійшли до висновку, що саме від цього залежить успіх будь-якої реформи: якщо ми почуємо один одного – тоді буде ефект, буде взаєморозуміння, – говорить Наталія Болховська.
Гучномовці та FM: як комунікують у селах
На завершальний форум проекту організатори запросили представників влади та громад районів, з якими співпрацювали, а це – Ямпільський, Барський, Томашпільський, Жмеринський, Гайсинський і Калинівський. Там експерти заручились підтримкою так званих «агентів впливу» – мультиплікаторів, які будуть надалі працювати з громадами і навчати місцевих посадовців методам комунікації.
Керівники деяких об’єднаних громад у пошуках налагодження контактів навіть закуповують гучномовці, як іще були в 50-х роках минулого століття і саме через них раз в тиждень звертаються до людей. Інші голови громад купують час на FM-станціях, які транслюються на території сіл, і розповідають про життя своїх громад, – розповідає медіа-експерт проекту Ірина Ярошинська.
Як результат, медіа-експерти зняли 22-хвилинний фільм, де показали практичні аспекти об’єднання громад, передачі повноважень на місця та можливості, які цей процес відкриває. Записали також низку радіо та телевізійних сюжетів, видали бюлетень «Децентралізація: просто про складне», який нині передають у місцеві бібліотеки.
Чому громади не хочуть грошей?
Проблема ефективного діалогу влади, громадських активістів та ЗМІ, справді, важлива, адже будь-які реформи спочатку сприймаються з пересторогою, – вважає перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко.
Нині в Україні працює 260 міжнародних програм і донорських фондів, які тим чи іншим допомагають громадам – понад 125 млн доларів дають сукупно Україні щороку. Є фонд, є потенційний отримувач цих коштів, а контакту між ними немає. І не завдання фонду себе рекламувати, це – справа громад. Це питання того, наскільки швидко ми готові комунікувати і знаходити цю інформацію, – говорить Андрій Гижко.
За його словами, 16 млн грн виділено цього року в області на конкурс проектів розвитку територіальних громад. Це – своєрідне вінницьке ноу-хау ще з 2003 року. Тоді для цього виділяли лише 125 тисяч гривень.
Ми тоді побачили перших 25 заявок, які були від територіальних громад. І з того часу цей конкурс проводимо щороку й бачимо, що із 700 громад, які були у Вінницькій області, активність проявляють 200-300, а де решта? Чому інші не подають. Це – роль елементу реклами і просування, – каже Андрій Гижко.
Через амброзію й "поліцію" – на телеекран
Прикладом успішної інформаційної політики ініціатори проекту називають висвітлення роботи Якушинецької ОТГ. Так креативні ідеї місцевого керівництва, які підтримала громадськість, наприклад – створення місцевої «Муніципальної поліції» чи закупівлю амброзії у населення, стали цікавими інформаційними приводами.
Як результат – 35 друкованих матеріалів, 18 сюжетів на телебаченні й радіо і більше сотні публікацій в мережі Інтернет.
Дискусія чи «циркулем по карті»?
Поряд з цим, в громадах доводиться спростовувати «страшилки», що супроводжують децентралізацій ні процеси. У кожному регіоні вони різні, – каже експерт проекту Андрій Кавунець:
Десь кажуть: «об’єднаєтесь – закриють школу», десь – «не об’єднаєтесь – закриють школу», те саме кажуть про ФАПи, будинки культури і так далі. І в кожному конкретному випадку слід вивчати ситуацію і роз’яснювати людям проблему.
Далі, за словами Андрія Кавунця, роботи для комунікаторів буде ще більше, адже після завершення об’єднання громад постане нове питання: що робити з тими ресурсами і повноваженнями, які будуть передані на місця.
Особливо гостро це питання постане в контексті освітянської та медичної реформ, а також – адміністративно-територіальної, яка на часі, але про неї чомусь мало говорять.
Ми зациклились на питанні – як діляться райони і не говоримо чомусь про те, як будуть утворюватись нові райони. Усі пам’ятають, який шалений супротив викликала спроба сформувати госпітальні округи. Багато хто говорить, що це була спроба змоделювати майбутні райони. Про це потрібно теж говорити, – вважає Андрій Кавунець.
Немає руху знизу: ні депутати, ні місцеві чиновники не пропонують варіантів і шляхів вирішення цих питань. Немає у нас дискусії, тому ми можемо дочекатися, що знову якийсь віце-прем’єр чи міністр проведе циркулем по карті Вінниччини і щось намалює. Засоби масової інформації могли б хоча б на своєму рівні зацікавити людей, започаткувати цю дискусію і викликати людей, які можуть це вирішувати на діалог, щоб вони оголошували свої попередні плани, – каже експерт Владислав Телень.
За результатами форуму його учасники напрацювали рекомендації керівникам громад, журналістам та громадським активістам-мультиплікаторам стосовно налагодження ефективних комунікацій.
Проект «Регіональні голоси – створюємо мости для демократії» підтримали МЗС Німеччини, Представництво DVV International та Вінницький прес-клуб.