Близько півроку тому поблизу залізничної станції Демидівка на Жмеринщині поселилось понад тридцять ромів із Молдови та Закарпаття. Половина з них не мають документів. Заробляють на хліб здебільшого жебракуванням. Але місцевих мешканців обурює навіть не це, люди розповідають про страшну антисанітарію та побоюються туберкульозу, який виявили в одного із представників кочівного народу.
Поговорити з усіма ромами табору не вдалось. Цигани, дізнавшись про приїзд правоохоронців та журналістів, покинули намети. Але, як кажуть старожили табору, за тиждень-два всі знову повернуться у лісосмугу та бараки.
Один із ромів, який назвався Владіком, розповідає:
Ми тут займаємося металом, хтось ходить просить. Хто як вміє, так і живе: хтось краде, хтось – не краде… А що робити людині, якщо немає ні кола ні двора, що йому робити?
Притягнути до відповідальності кочевників правоохоронці не мають підстав. Адже, якщо вони й скоюють крадіжки, то далеко за межами району. Щодня групами роми переїздять залізничним транспортом з однієї станції на іншу. Проте, місцеві жителі вимагають позбавити себе такого сусідства. Вони не стільки бояться за своє майно, як за своє здоров’я.
Заступник начальника Жмеринського відділу поліції Василь Нагорний пояснює:
За нинішнім законодавством, люди можуть проживати без регістрації. Людина може бути прописана в Закарпатті , а проживати на даний час тут, і законних підстав, щоб їх взагалі звідси висилити, немає.
Окрім профілактичної роботи, інших важелів впливу на циганів поліція не має. Але правоохоронці переконані, що таки важелі таки мають бути, адже за останні місяці кількість самовільних поселень на Вінниччині зросла в десятки разів.