Вороновицький інтернат – це медико-соціальний заклад, призначений для постійного проживання інвалідів з психоневрологічними захворюваннями.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької районної ради заклад був створений у 1980 році для осіб похилого віку. Але вже в 1985 році установа була перепрофільована на психоневрологічний інтернат для проживання людей з 18-річного віку І та ІІ групи інвалідності з психічними захворюваннями, які за станом здоров'я потребують постійного медичного та соціального обслуговування.
В сучасних кризових умовах, коли соціальні установи не завжди отримують достатнє фінансування, Вороновицький інтернат є чудовим прикладом того, як за мінімальний кошт можна створити всі умови, аби пацієнти були забезпечені якісним обслуговуванням. Та попри всі плюси, яких вдалося досягнути, Вороновицький психоневрологічний інтернат прагне надавати послуги, які б в повній мірі відповідали європейським стандартам.
Директор Вороновицького психоневрологічного інтернату Сергій Якубовський, який нещодавно повернувся із військових навчань наголошує, що нині заклад поставив за мету виконати стратегічний план, який передбачає до 2020 року вдосконалити послуги з оздоровлення та реабілітації пацієнтів. Працівники установи всіляко намагаються досягти поставлених цілей власними силами. Та попри економію інтернату не вдається назбирати кошти, наприклад на капітальний ремонт. В планах до 2020 року – досягти європейського стандарту рівня надання соціальних послуг, для цього заклад має бути максимально комфортним. Зокрема потрібні кошти, аби завершити капітальний ремонт даху, який зроблений лише на половину, та провести утеплення стін будівлі. Новий дах та утеплення стін дозволить зберігати тепло, що значно заощадить кошти на опаленні. Сама система опалення теж застаріла, вона в повній мірі забезпечує теплом під час опалювального сезону, однак нове теплопостачальне обладнання допомогло акумулювати тепло і витрачати значно менше бюджету на джерела теплової енергії. Також вкрай необхідно провести ремонт пожежного водоймища, обробити дерев’яні елементи горищного приміщення житлового корпусу вогнетривким розчином та встановити систему автоматичного оповіщення. Все це необхідно зробити, щоб протипожежна безпека закладу в повній мірі відповідала нормам європейської сертифікації. Аби забезпечити більш комфортні умови для проживання підопічних працівники установи всіма силами намагаються провести капітальний ремонт кімнат гігієни та санвузлів та попри заощадження кошти на ремонт не вдається назбирати. Окрім того, варто було зробити ремонт приміщення для сушіння білизни.
Щоб забезпечити для підопічних цікаве та різноманітне дозвілля потрібно придбати спеціалізований транспорт для людей з обмеженими фізичними можливостями. Це дозволить здійснювати поїздки на природу, екскурсії, виставки, вистави тощо. Одним із пунктів стратегічного плану є фізіатрична реабілітація підопічних, але для цього потрібно облаштувати лікувально-фізіатричний кабінет. На жаль, на території закладу немає спортивних майданчиків, що значно урізноманітнили б рухливі ігри, та спортзалу, де можна було проводити зарядку в холодну пору року. Не вистачає також актового залу для проведення культурно-масових заходів. Аби виконати пункт терапевтично-оздоровчих заходів стратегічного плану необхідно створити кабінети галотерапії, гідротерапії та кабінет емоційного розвантаження пацієнтів. Галотерапія дозволить застосувати цілющі властивості солі для лікування та профілактики хвороб опорно-рухового апарату підопічних. Гідротерапія, або водолікування, здійснює позитивний вплив на важливі процеси в організмі – терморегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну і нервову системи, дихальні функції та імунітет. Кабінет емоційного розвантаження надасть пацієнтам куточок, де вони зможуть розслабитися на самоті, або ж під час розмови з психологом.
Та навіть попри те, що стратегічний план ще не виконаний Вороновицький психоневрологічний інтернат забезпечує підопічних всім необхідним в межах своїх можливостей і навіть більше.
Інтернат затишно розташувався на окраїні мальовничого селища Вороновиця в оточені лісового масиву, який має позитивний вплив на стан підопічних. На території установи, яка сягає 3-х га, розміщені господарські та житлові будівлі, зокрема 4-х поверховий житловий корпус з двома прибудовами. Одна прибудова є житловим корпусом, а інша – харчоблок та пекарня. Також наявні підсобні приміщення: гаражі, пральня, складські приміщення, тимчасові споруди для ведення підсобного господарства та інші підсобні приміщення.
В інтернаті перебувають 205 підопічних, які поділені на три категорії: від 18 до 40 років, від 40 до 60 років і від 60 років. В установі функціонує 5 структурних підрозділів:
- Адміністрація;
- Медичний підрозділ;
- Харчоблок;
- Відділ соціально-психологічної та трудової реабілітації;
- Господарський підрозділ;
В інтернаті наявні комфортабельні кімнати для проживання з усіма зручностями, що враховують потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями. Затишні холи на поверхах обладнано диванами та плазмовими телевізорами. Також наявні холодильники для зберігання власних продуктів харчування підопічних. Постійно діє бібліотека, кімната для занять музикою, творча майстерня, де мешканці мають можливість з користю для себе проводити свій вільний час за читанням періодичних видань та книг, прослуховуванням радіо, переглядом телепередач, кінофільмів та розвитком творчих здібностей. Також для проведення дозвілля на 4-х поверхах житлових приміщень інтернату встановлено радіо.
У закладі організоване 4-х разове раціональне харчування, в тому числі дієтичне. Столовий зал обладнаний новими столами та м'якими стільцями. Оновлене устаткування харчоблоку дає можливість урізноманітнити щоденне меню мешканців та полегшити працю, а працівники, в свою чергу, докладають максимум зусиль аби страви естетично виглядали та мали високі смакові якості. До щоденного меню входять такі продукти, як молоко, м'ясо, риба, ковбасні вироби , хліб, масло, печиво, солодощі, свіжі овочі, фрукти, квашені овочі та фрукти, інші необхідні для денного раціону продукти. Директор закладу Сергій Якубовський наголошує, що м'ясо, молоко та хліб заклад отримує з власного підсобного господарства. Це не лише гарантує натуральність продуктів, а й дозволяє заощадити значні кошти, які в подальшому витрачаються на розвиток закладу. Так за 1 квартал поточного року було вироблено 12 т молока, вартістю 11 тис. 800 грн., тобто вартість одного літра молока виходить менше одної гривні, також підсобне господарство забезпечило інтернат 2 т 100 кг м’яса, вартість якого складає 44 тис. 700 грн., 1 кг виходить по 20-22 грн. В пекарні за перший квартал було випечено 10 т 483 кг запашного хліба на 39 тис. 943 грн. Вартість одної буханки становить 2 грн. 74 коп. Завдяки такій економії, заощаджені кошти, заклад може спрямувати на придання товарів необхідних для покращення умов перебування мешканців в установі.
Працівники Вороновицького інтернату самовіддано виконують свою роботу, забезпечуючи підопічним максимально комфортні умови. Медичні послуги в інтернаті надають висококваліфіковані спеціалісти, серед яких 2 лікаря-психіатра та 9 медичних сестер, з яких 4 вищої категорії. Медичний супровід кожного підопічного здійснюється лікарями згідно із персонально складеною індивідуальною програмою реабілітації. Лікар закладу Людмила Кравцова підвищувала кваліфікацію у Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика міста Києва за напрямком – психіатрія. Згідно призначень лікаря, вдало застосовує свої знання медична сестра фізіотерапевтичного кабінету, оснащеного сучасним обладнанням. На базі закладу також успішно працює стоматологічний кабінет з новим високоякісним обладнанням.
Відповідно до медичного висновку та згідно індивідуальних програм реабілітації мешканці закладу в достатній кількості забезпечені слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування. Сергій Якубовський налагодив співпрацю Вороновицького психоневрологічного інтернату з Черкаським протезно–ортопедичним заводом, який для потреб мешканців виготовляє якісне ортопедичне взуття. В достатній кількості забезпечені м’яким інвентарем, зокрема кашеміровими пальтами, зимовим взуттям, спідньою та постільною білизною, верхнім одягом, кімнатним взуттям. В інтернат намагаються купувати якісне одяг та взуття, аби підопічним було максимально зручно та комфортно. Усі кімнати забезпечені килимовим покриттям та килимами на стінах.
Постійний нагляд та необхідний догляд за мешканцями інтернату здійснюється молодшим медичним персоналом, які забезпечують чистоту та охайність жилих кімнат підопічних, допомагають у виконанні необхідного комплексу лікувальних та оздоровчих процедур. Директор Сергій Якубовський називає молодших медичних сестер «сестрами милосердя», адже саме вони завжди вислухають скарги підопічних та своєчасно реагують на них. Вони допомагають мешканцям інтернату в побуті, проведенні санітарно-гігієнічних процедур. Мешканців з обмеженими фізичними можливостями «сестри милосердя» супроводжують на прогулянки і процедури. Догляд і харчування ліжковохворих організоване безпосередньо в їх кімнатах. У 2014 році закладом були організовані курси післядипломної освіти медичних працівників, на яких весь молодший медичний персонал мав можливість підвищити свій кваліфікаційний рівень з різних напрямків та отримати відповідні посвідчення.
Велика увага приділяється організації дозвілля підопічних. На території закладу обладнані місця для відпочинку, встановлено 5 альтанок, власними силами збудовані альпійські гірки, фонтан, із зрубу виготовлені лавочки та столики. Житловий корпус оточує плодовий садок, який восени дає гарний врожай яблук. Постійно проводиться робота по благоустрою території. Протягом літа милують око блакитні ялинки, декоративні туї, сакури, барвисті квітники та трояндові озерця за якими також доглядають і пацієнти під наглядом інструкторів з трудотерапії.
Лікує та заспокоює душі віруючих мешканців відвідування богослужінь, які регулярно проводяться в інтернаті настоятелем храму преподобного Агапіта Печерського архімандритом Аггеєм.
Також психологом інтернату постійно проводяться тренінги, як для персоналу так і для підопічних, задля покращення професійного розвитку та емоційної рівноваги. Психолог Катерина Мельничук регулярно проводить з підопічними консультування, психолого-педагогічну корекцію. Наприклад, проводить для пацієнтів закладу арт-терапевтичні заняття, підопічні малюють малюнки за допомогою яких психолог аналізує їх емоційний стан. Якщо на малюнках присутні дуже темні кольори – це свідчить про тривожний стан, або ж депресію. Яскраві кольори – навпаки, про піднесення та хороший настрій. На кожного мешканця заведена картка.
Сергій Якубовський був призначений директором в 2011 році. Очоливши інтернат він зрозумів, що необхідно приділити увагу реабілітації пацієнтів. Завдяки плідній роботі в 2014 році в інтернаті створений підрозділ соціально-психологічної та трудової реабілітації. Наразі в інтернаті постійно проводяться роботи для корекції фізичного та психічного стану мешканців, Для кожного підопічного спеціалістами розробляється індивідуальний план психологічної реабілітації. Зайнятість кожного підопічного відповідає індивідуальним можливостям та інтересам підопічних, що спонукає їх до самостійності і творчості.
Працівники підрозділу ставлять собі за мету відкрити таланти підопічних, аби вони спрямували свою енергію в творче русло. Творчість та таланти мешканців представлена в багатьох напрямках: музика, поезія, рукоділля, малювання. Плідно працює і творча майстерня в якій інструктори з трудотерапії разом із мешканцями виготовляють вироби в стилі декупаж, ліпка, плетіння з паперових паличок та інше. Неодноразово відповідними фахівцями закладу організовано концертні програми за участі підопічних у інших подібних за профілем закладах. Сергій Якубовський пишається, що серед проживаючих в інтернаті є багато надзвичайно обдарованих людей. Так мешканець Петро Степанович Пашковський вкладає свою душу та серце у написання віршів і за допомогою зусиль працівників та не байдужих до творчості людей видано дві його збірки віршів. Валерій Михайлович Балінський за допомогою голки і нитки творить своїми руками картини-вишиванки, з яких у закладі організовано виставку. Окрім того, в кожному кабінеті та в кожній кімнаті висить картина вишита рукою талановитого майстра. Валерій Миколайович Поляков, маючи музичну освіту, але будучи незрячим, з допомогою працівників закладу продовжує займатись улюбленою справою та вдосконалює свій талант, чоловік співає та грає на трубі. Неймовірний голос також має Світлана Романченко. І це ще далеко не всі таланти закладу. Всі підопічні мають свої недуги, проте творчість допомагає їм відволіктись і сприяє їхньому одужанню.
Працівники закладу намагаються в повній мірі залучити пацієнтів до участі у всіх процесах інтернату. Вони залучаються до заготівлі консервації на зиму, до догляду за рослинами та квітами, які ростуть на території закладу і до роботи на підсобному господарстві, що є, так званою, трудовою реабілітацією. Важливо, що на кожного мешканця заведена індивідуальна картка куди записується вся робота. Під пильним наглядом інструктора пацієнти можуть працювати не більше двох годин в день, кожні пів години змінюючи рід діяльності.
В структурі інтернату функціонує сільськогосподарський підрозділ. До його складу входять: пекарня та підсобне господарство. Пекарня забезпечує мешканців свіжим та запашним хлібом власного виробництва. А підсобне господарство налічує більше ста поголів’я худоби: 34 вівці, 50 свиней, 25 тварин великої рогатої худоби та один кінь. Крім того, що молоком та м’ясом заклад забезпечує себе майже в повному об’ємі, підсобне господарство також є частиною трудової реабілітації. Така звичайна буденна робота, якою займаються безліч людей кожного дня допомагає підопічним відчути себе звичайними людьми, які пораються біля господарства. Є чимало прикладів покращення стану пацієнтів після того, як вони почали працювати на підсобному господарстві. Наприклад, пацієнти, які страждають на епілептичні напади, потерпають від них менше, підопічні, які схильні впадати в депресії перебувають в хорошому настрої тощо. Адже, як відомо, зайнятість звільняє мозок від поганих думок. Звичайно, люди з обмеженими фізичними можливостями до роботи не залучаються. Тому вони більше часу проводять свій час в творчих майстернях, або за переглядом кінофільмів.
Значна увага приділяється фізкультурно-оздоровчій реабілітації. В інтернаті проводиться щоденна ранкова оздоровча гімнастика на свіжому повітрі (взимку в холі закладу), також є секція з настільних ігор (шашки, шахи, доміно), рухливі ігри на свіжому повітрі. Неодноразово організовуються походи до лісових галявин де мешканці мають можливість взяти участь у спортивних змаганнях в ігровій формі.
Постійно проводяться «Дні відкритих дверей» за участю членів родин підопічних інтернату, громадських організацій, що сприяє відкритості та прозорості діяльності закладу. На кожному поверсі заведені журнали відвідування де гості закладу мають можливість залишити слова вдячності, або зауваження до адміністрації чи персоналу.
Значна увага у Вороновицькому ПНІ приділяється культурно – масовій роботі. Неодноразово мешканці закладу відвідували інші подібні за профілем заклади з концертними програмами. Усі державні та великі релігійні свята проходять з веселими піснями, цікавими гумористичними виступами де працівники та мешканці радують своїми талантами. Музичний колектив закладу бере участь у всіх заходах, які проводяться у селищі Вороновиця.
Робота інтернату є зразковою не лише у Вінницькій області, а й в Україні в цілому. Такий досвід має бути вивченим та поширеним у нашій державі. З таких керівників потрібно брати приклад.
Будинок-інтернат очолив молодий досвідчений працівник і за 3 роки з відсталої установи Вороновицький заклад став лідером галузі соціальноо захисту Вінницької області. У даний час всім пенсіонерам потрібно подякувати за роботу і почесно провести на заслужений відпочинок.
Хочеться подякувати та вклонитись перед такими людьми,які віддають душу і серце .опікуючись такою категорією людей і хотілось ,щоб державні органи влади ,при розподілі бюджету,в повному обсязі забезпечили інтернатні заклади для приведення їх до европейського рівня,привели штати до норм та надали достойну зарплату працюючому персоналу
Будинок – інтернат взірець для собі подібних. Робота яка пророблена в інтернаті це праця колективу, які є однодумцями та йдуть впевнено до однієї мети “Головне людина, а не її інвалідність”.
Погоджуюсь із попередніми коментарями. Справою повинен займатися фахівець. Директор Вороновицького психоневрологічного інтернату молодець знає, як організувати роботу і спрямувати у вірне русло та визначити правильні пріоритети. От і роботу видно, ще б підтримка влади і результати будуть ще кращі.