Пенсіонери, які пішли на заслужений відпочинок ще в Радянському Союзі і тоді ж виїхали за кордон, продовжують відстоювати свої права на виплату Росією пенсій.
У травні відбудеться друге засідання в суді Москви, куди в березні подано 15 позовів від осіб, що проживають в США, – колишніх радянських громадян про відновлення пенсійних прав. На нові справи іммігрантів надихнули успіхи колег по нещастю. Вже в п'ятьох аналогічних випадках винесені позитивні рішення і навіть в минулому році здійснено виплати в розмірі до мільйона рублів. Нові позивачі вважають, що це дає їм шанс на те, щоб відновити свої пенсійні права.
Як розповів член колегії адвокатів «Ваш юридичний повірений» Віталій Ревзін, який представляє інтереси позивачів, десятки тисяч пенсіонерів, які виїхали з СРСР до розвалу країни, опинилися без російської пенсії, хоча за часів Радянського Союзу пенсійні права придбали. За законом Росія є правонаступницею СРСР, в тому числі і за пенсійними зобов'язаннями. Однак ті, кто виїхав за кордон, залишилися без належних їм виплат.
"У 1991 році було прийнято закон про громадянство, який передбачав, що до 6 лютого 1992 року жителі СРСР повинні були заявити про те, що приймають громадянство. При цьому люди, які виїхали до цього моменту, природно, залишилися в стороні від цього процесу", – пояснив суть проблеми Віталій Ревзін.
За його словами, в 1993 році був прийнятий закон про пенсійне забезпечення, під який автоматично не потрапило 90% всіх тих, хто виїхав, оскільки вони не були громадянами Росії.
"Люди виїжджали назавжди, тому на той момент вони не замислювалися про те, щоб поміняти свій радянський паспорт на російський", – каже громадський активіст Яків Гутман, який створив асоціацію для допомоги таким людям.
Проте вже в другій половині 90-х років минулого століття, розповідає Віталій Ревзін, почалися перші звернення людей, які виїхали з СРСР до розвалу країни і позбулися пенсій. Всього за цей час, за оцінкою юриста, було близько 45 тис. таких звернень. Однак до середини «нульових» єдиної правозастосовчої практики не було. Тим не менше саме в цей час колишні радянські громадяни активізувалися в питанні відновлення своїх прав. За словами Якова Гутмана, це пов'язано з тим, що до того моменту пенсії в Росії досягли достатнього рівня, щоб за них поборотися.
Крім того, в 2009 році, розповідає Яків Гутман, в США була прийнята поправка конгресмена-демократа Джеральда Надлера, яка вимагала вирішити з країнами колишнього СРСР питання пенсійного забезпечення колишніх громадян цих держав, що живуть тепер у США. Ініціатива Надлера була покликана змінити законодавчий Акт з міжнародних відносин, визначити пріоритети зовнішньої політики США в 2010-2011 роках, і рекомендувала уряду США продовжити роботу з вирішення питання про «радянські пенсії».
Фактично, пояснює Віталій Ревзін, поправка дозволила іммігрантам з СРСР частково зберігати допомогу в США, навіть якщо вони отримують пенсію від РФ.
Глава колегії адвокатів «Старинський, Корчаго і партнери» Євген Корчаго впевнений, що основні проблеми у пенсіонерів, які виїхали за кордон, виникають не з юридичних питань, а через відсутність достатніх коштів у пенсійній системі країни.
"Ні для кого не секрет, що виконання соціальних зобов'язань перед непрацездатними громадянами є однією з найбільш серйозних видаткових статей нашого бюджету. Цим і пояснюються спроби Пенсійного фонду за будь-яку ціну відмовляти у виплатах пенсіонерам, що виїхали на постійне місце проживання за кордон, або мінімізувати подібні виплати", – стверджує Євген Корчаго.
За даними ПФР, на 31 грудня 2014 року кількість одержувачів російських пенсій за кордоном становила близько 259 тис. осіб. Дефіцит бюджету ПФР в 2015 році склав 543,7 млрд рублів (1 долар – приблизно 68 руб.).