Про курсові ризики, їх вплив на гривневі інструменти та актуальні стратегії вкладень розповіла директор департаменту міжбанківського бізнесу «RwS bank» Олена Іщенко.
Про курси основних валют на 2025 рік
Пані Олено, в бюджетній декларації курс долара на цей рік передбачений на рівні 45 гривень. Водночас незалежні експерти говорять про глибшу девальвацію нацвалюти. Який курс на цей рік заклав ваш банк?
Ми орієнтуємося на бюджетну декларацію, і закладали до своїх прогнозів і розрахунків курс 45 на кінець року.
Які чинники ви при цьому брали до уваги?
У нас із початку війни попит на міжбанківському ринку на валюту постійно перевищує пропозицію. Це кардинально відрізняється від довоєнної ситуації. Тоді в нас були значні надходження від експорту (металургія, аграрний сектор), і були такі періоди, коли Нацбанк викуповував валюту.
Ми розуміємо, що нинішня ситуація не зміниться ані цього, ані наступного року. Тобто валютних надходжень довоєнного рівня не буде. Імпорт покривається за рахунок продажу валюти із золотовалютних резервів НБУ.
В умовах, коли попит постійно перевищує пропозицію, курс може лише зростати. Але він зростає повільно за рахунок інтервенцій Національного банку.
Золотовалютні резерви на кінець 2024 року були значними — 43,8 млрд доларів, що на 8% більше, ніж роком раніше. Витрати за рік на інтервенції Нацбанку склали 34,8 млрд, на обслуговування державного боргу — 6,7 млрд, і витрати на кредити МВФ — 3,4 млрд доларів.
Нескладно порахувати, що резервів достатньо для того, щоб і надалі Нацбанк здійснював інтервенції. В середньому НБУ продавав 3 млрд доларів за місяць. В грудні 2024 року продав 5,3 млрд, але це сезонне зростання. Нацбанк задекларував, що коштів золотовалютних резервів вистачає на 5,5 місяців покриття імпорту. Я так розумію, це обережний розрахунок.
Крім того, НБУ очікує отримати у 2025 році близько 38 млрд доларів міжнародної допомоги. Якщо цей план реалізується, то Нацбанк може утримати курс на тому рівні, який він задекларував, і який включено до розрахунку бюджету.
Є певна невизначеність з боку нашого основного партнера — США. Але все ж таки є статистика, що за 2024 рік Україна отримала 42 млрд доларів фінансової допомоги, із яких від ЄС — 17,5 млрд, США — 6,8 млрд, Світового банку — 6,1 млрд, МВФ — 5,3 млрд, Японії — 4,3 млрд тощо. Тобто не всі кошти від Штатів.
Тому шанси й надалі отримувати значну допомогу, на мою думку, є цілком реалістичними.
Який курс євро прогнозуєте на цей рік і чому?
Прогнозувати курс євро на рік не беруся, бо, як на мене, це не зовсім професійно. Можу лише сказати, що євро цього року буде дуже волатильним, особливо найближчим часом. На курс євро більше впливатимуть факторні чинники, ніж технічний аналіз.
Факторні чинники впливали на євро й минулого року, і після обрання нового президента в США, коли ми спостерігали постійне падіння курсу європейської валюти. І надалі такий вплив теж буде, бо Трамп вирізняється провокативними заявами.
Невизначеність наразі у стратегії щодо мита, фінансової підтримки міжнародних організацій тощо, між США та ЄС вливає на волатильність євро. В такій ситуації інвестори зазвичай намагаються тримати кошти в менш ризикових ресурсах, наприклад, у металах.
Очікую, що будуть ще заяви, які можуть спровокувати значне коливання курсу євро. Але тривалий високий курс долара щодо євро США є теж невигідним. Тому спостерігатимемо, на якій позначці встановиться новий баланс.
Якщо враховувати заяви НБУ щодо планів прив’язати курс гривні до євро, то це суто технічні питання, яки ніяк не вплинуть на курсове співвідношення євро та долара.
Долар чи євро: що краще купувати у 2025 році і коли?
Коли буде визначеність щодо подальшої співпраці США та ЄС, ситуація стане зрозумілішою. Головне — не пропустити це «курсове дно» між євро та доларом.
Про дохідність гривневих депозитів і ОВДП
Звіт НБУ за 4 квартал 2024 року показав погіршення девальваційних настроїв бізнесу. Чому це відбулося, адже в НБУ є достатній запас золотовалютних резервів, аби утримувати гривню від стрімкої девальвації?
Ми маємо постійну девальвацію. Починали 2024 рік із середнього закладеного до бюджету курсу 40,7 гривень за долар, на кінець року мали вже 42,1. На кінець 2025 року закладено 45. Навіть якщо Нацбанк такий курс втримуватиме, це все одно девальвація.
Але, наприклад, у грудні посилення девальвації є традиційним, воно спостерігається з року в рік. Починали грудень з курсу 41,5, закінчили — 42,03. Бізнес діє на упередження — йому потрібно продати товар, купувати валюту для імпорту вже за новим курсом. Логічно, що підприємці враховують девальвацію, щоб не отримувати збитки. І чим стрімкішим є падіння курсу, тим більше ризиків закладає бізнес.
Як, за вашими спостереженнями, змінилися девальваційні настрої населення?
Якщо подивитися на графік продажу валюти фізособам, то ми бачимо, що у жовтні, листопаді, грудні було зростання купівлі. Але різниця між купівлею та продажем не така значна.
Не можна говорити про зростання попиту на валюту в рази — він тримається на рівні від 1,1 млрд доларів на місяць (на початок 2024 року) до 1,3 млрд (на кінець року). Купівля постійно переважає продаж — це, як я вже говорила, характерно для періоду воєнного стану. Та все ж казати, що значно зросли девальваційні настрої, ми не можемо.
Та все ж таки попит на валюту зростає. Як це впливає на інвестиційні стратегії громадян (вкладення в гривневі депозити, ОВДП)?
Не можу сказати, що вони якось змінилися. Курс, закладений на кінець 2025 року, — 45 гривень. Річна ставка за гривневими депозитами в середньому 12%. Вона поки що перекриває зростання курсу долара, причому значно.
Курс має бути 47,07 гривень за долар, щоб вийти в нуль за гривневими депозитами (42,03 гривні за долар на кінець 2024 року плюс 12% річних за депозитами). Якщо долар зросте до 48 гривень, от тоді зберігати заощадження в гривнях буде вже невигідно.
ОВДП — продукт, який для українців із початком війни став відомішим, у тому числі завдяки популяризації на рівні держави. Хто розібрався і зрозумів його привабливість перед депозитом — і надалі його використовуватиме.
Як ви оцінюєте ймовірність такого курсового сценарію?
Україна отримує валютні надходження, є багато розмов, мовляв, вигідніше продавати цю валюту за вищим курсом, бо це дозволить перекрити бюджетні витрати. Але тоді підвищуються ризики зростання інфляції, і НБУ буде змушений збільшувати облікову ставку, яка впливає на всі ставки — і на депозитні, і на кредитні. Інакше, ми зіткнемось з доларизацією депозитів, чого не можна допускати.
Тому при значному зростанні курсу валюти зростатимуть і ставки — і облікова, і за депозитами; це дозволить зберегти таку пропорцію, щоб населенню було вигідніше тримати кошти в гривні. За таким механізмом можливе й зростання ставок за ОВДП для Мінфіну.
Про інвестиційні стратегії
Як змінюватиметься курс долара протягом року і як це можна використати у своїх інвестиційних стратегіях?
Нацбанк, як ми бачимо, не допускає якихось занадто значних стрибків курсу. Зростання йде поступово впродовж року, і я очікую такого ж сценарію на 2025 рік — збільшення курсу змінюватиметься періодами корекції.
Звичайно, будуть сезонні коливання. Навесні все має бути більш-менш стабільно. Влітку, зазвичай, населення купує валюту менш активно, тож курс «заспокоюється». Вже з осені люди починають більше купувати валюту. Останній місяць року курс динамічно зростає, у тому числі й тому, що йдуть активніші бюджетні витрати. Звичайно, залишається ще чинник невизначеності, повʼязаний із подіями на фронті, але спрогнозувати його ми не можемо.
На тлі ослаблення гривні і розкручування інфляції чимало українців почали перекладатися у валютні депозити. Наскільки, з вашого професійного погляду, виправдана зараз така стратегія, з огляду на рівень депозитних ставок і курсовий та інфляційний прогноз?
Поки що я не бачу якоїсь хвилі перевкладень у валютні депозити. Як я вже пояснювала, зараз у цьому немає сенсу, й люди це теж прораховують і розуміють, що ставки за гривневими депозитами зараз вигідніші. Звичайно, всі тримають в голові майбутні ризики, й враховують, що зараз — період невизначеності. Через це дехто притримує валюту.
Деякі банкіри говорять про те, що великі приватні вкладники починають розміщувати гривню на довгі строки, фіксуючи вищу дохідність. Чи падатиме й далі дохідність вкладів, або варто чекати на збільшення ставок — на скільки і коли?
Клієнти рахують так само, як і ми з вами щойно порахували. НБУ задекларував інфляцію на рівні 12%, облікова ставка може зростати — можливо, з нинішніх 14,5% до 15,5%. Зараз кінець січня, треба пережити лютий, а потім поступово інфляція почне пригальмовувати. І, на мою думку, Нацбанк відразу реагуватиме на зниження інфляції, опускаючи облікову ставку.
Відповідно, підуть донизу ставки за депозитами. Тому розумніше вкласти кошти зараз, чи на зростанні облікової ставки на триваліший строк, наприклад, на рік. На триваліший строк щось прогнозувати дуже складно.
Яка стратегія вкладень в ОВДП є оптимальною, на ваш погляд?
ОВДП зараз вигідно купувати — річна ставка 14%, немає податку на прибуток. Це навіть краще, ніж умови за депозитами.
Велика перевага паперів у тому, що їх у будь-який момент можна продати, в той час як депозит має якісь сталі строки. Тобто ОВДП на сьогодні — це досить хороший інструмент.
Попит на ОВДП на первинному ринку великий, він наразі тримається за рахунок банків — таким чином вони виконують свої нормативи з утримання резервів на рахунках Нацбанку. Тому Мінфін весь час навіть знижував ставку на ці ОВДП.
На вторинному ринку ставки на військові облігації потроху зростають — слідом за збільшенням облікової ставки.
Але в ОВДП, із огляду на плату за обслуговування рахунку й комісії, вигідно вкладати значніші суми, скажімо, від 500 тисяч гривень.