На Вінниччині в місті Бар зберуться вчені з усієї України – говоритимуть про Гетьмана Івана Виговського

Новини Вінниці

У Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського відбудеться Всеукраїнська науково-історична конференція «Постать Івана Виговського через призму української історії». Вона буде присвячена 360-й річниці перемоги козацьких військ під Конотопом та отримання Іваном Виговським прав на Барське староство. Розпочнеться конференція вранці 14 грудня і триватиме до кінця дня. У науковому зібранні візьмуть участь академіки, доктори та кандидати наук, представники провідних українських вишів з Львова, Києва, Вінниці, Чернівців, Кам’янця-Подільського та інших потужних навчальних закладів, а також місцеві краєзнавці та працівники музейних установ.

«Уперше на Барській землі відбудеться науковий захід, де на всеукраїнському рівні буде під різними кутами зору розглянуто постать Івана Виговського – видатного історичного діяча, Гетьмана України та Барського старости, найближчого соратника Богдана Хмельницького та першого «прем’єр-міністра» козацького уряду, передбачливого політика, хороброго полководця та майстерного дипломата, батька прообразу сучасної української розвідки. Цю постать можна оцінювати по-різному, і саме у Барі, який був головною резиденцією останніх років життя гетьмана, в ході науково-історичної дискусії буде сформовано новий, неупереджений погляд на Івана Виговського», – написав на своїй сторінці у Facebook спеціаліст з питань культури та туризму Барської міської ради Роман Григорʼєв.

Під час конференції постать гетьмана Іван Виговський розглядатиметься у контексті творів української історико-мемуарної прози ХVII – XVІІІ століття, у спогадах Гільдебрандта, Готгарда Веллінга та Франца Шебеші. Окремим блоком подаватиметься період, коли Іван був Гетьманом, формував козацьку еліту та став Барським старостою. Завершальним етапом буде обговорення Конотопської битви, зокрема її передумови, великі очікування і перемогу, яка обернулася поразкою.

Нагадаємо, Іван Виговський –гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657–1659). На початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами 1648 року на боці урядових військ. У ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Після переходу на бік козаків-повстанців працював особистим писарем гетьмана, а 1650 року отримав посаду військового генерального писаря. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані – Генеральну військову канцелярію. Після смерті Хмельницького став регентом при його малолітньому синові – гетьманові Юрієві. Влітку 1657 року був обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, а 26 жовтня переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні.

У 1658 році уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське – третю складову Речі Посполитої. Під час козацько-московської війни 1658–1659 років вщент розбив московитів під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмеда IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцьким договором. У вересні 1659 року передав булаву Юрієві Хмельницькому, виїхав до Речі Посполитої. Після зречення Юрія Хмельницького, намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлові Тетері. Через організацію антипольського повстання, що спалахнуло 1664 року, був арештований поляками і козаками, а потім страчений.

Олеся ШУТКЕВИЧ

Джерело: day.kyiv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *