У селі Пересопниця, що неподалік Рівного, археологи розкопали житло ранніх слов’ян. Дослідники називають об’єкт «красивим», і пояснюють, що його унікальність – у доволі великих розмірах. Там мешкали не двоє і навіть не четверо людей. До того ж житло доволі гарно збереглося. Це дозволяє робити висновки про соціальний статус власників.
Тим часом село Пересопниця має яскраве історію і багатий культурний шар, тож розкопки там відбуваються щороку.
«Ми натрапили на кілька об’єктів. Основним і найбільш красивим серед них є напівземлянка кінця ІХ – початку Х століття. Вона порівняно велетенська – 4 на 4 метри. Зазвичай же житло ранніх слов’ян менше. У північному куті – гарна пічка, цікава своєю формою. Вона не підковоподібна, а прямокутна. Мала каркасну конструкцію. Під стінами житла були господарські ямки. Очевидно, там щось зберігали. Можливо, зерно, – розповідає археолог Олексій Войтюк. – Але справа в тому, що в Х столітті люди побудували там житло, яке, по суті, перерізало цю землянку. Як я вже казав, її значні розміри дозволяють зробити висновки і про те, наскільки заможними були власники, та й загалом про тогочасний статус Пересопниці».
Та житло ранніх слов’ян – не єдина цікава знахідка експедиції. Археологи також натрапили на давньоруський погріб. Там знайшли масу фрагментів горщиків. Три з них вдалося повністю склеїти та загіпсувати. Та особливість у тому, що увесь посуд – із клеймами. Це варіації солярних (тобто сонячних) знаків – колесо зі спицями, хрест у колі.
«Оскільки клейма однотипні, то очевидно, що їх робив один майстер. Тобто очевидно, що господар, який був доволі заможною людиною, купував посуд в одного ремісника, – пояснює Олексій Войтюк. – Взагалі у Пересопниці трапляється дуже багато фрагментів посуду з клеймами. Тож можна припустити, що тут був осередок гончарства. І ремісники робили посуд для себе і округи. Але поки що ми не знайшли місця, де могла бути така майстерня».
Тетяна Ільницька