У суботу, 28 квітня, у Вінниці в рамках роботи ХХV Всеукраїнської комплексної олімпіади з математики, фізики та інформатики «Турнір чемпіонів» відбувся Всеукраїнський форум «Science-Education-UA».
Дискусію за «круглим столом» про долю української середньої та вищої освіти ініціювали народний депутат України, в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політки та ядерної безпеки Олександр Домбровський та народний депутат, в.о. голови парламентського Комітету з питань освіти і науки Олександр Співаковський, а також провідні освітяни, науковці, викладачі природничих наук.
Йшлося про перспективи імплементації нового Закону «Про освіту» та шляхи подолання проблем і викликів, що виникли в останні роки в науково-природничій та інженерній освіті на всіх її рівнях.
Окрім парламентаріїв, науковців та викладачів, участь у форумі взяли посадовці міського та обласного департаментів освіти, ректори закладів вищої освіти, директори та вчителі шкіл, ліцеїв та гімназій науково-природничого профілю з усіх регіонів України.
Модель природничої освіти, яку ми маємо нині в Україні, дуже проблемна. Адже Україна – не найбагатша країна Європи і світу, але ми інвестуємо величезні кошти в середню і вищу освіту. По-різному можна оцінювати нині нашу освіту, але це – колосальна інвестиція держави. З іншого боку ми маємо ситуацію, українські фахівці ринули на Захід. У нас виникла дуже серйозна проблема: як бути з інвестиціями, які держава вклала в школу та вищу освіту, – говорить Олександр Домбровський.
За його словами, найскромніші підрахунки свідчать, що понад 4 мільйони українців нині працюють за кордоном. Тим часом, держава у підготовку одного фахівці вкладає щонайменше 10 тисяч доларів.
Виходить – мінімум 40 мільярдів доларів Україна інвестує в інші країни замість того, щоб інвестувати у свою економіку, – наголошує парламентарій. – Ми повинні вирішити, що держава повинна зробити, щоб ті інвестиції, які ми спрямовуємо в освіту, які є найбільш ліквідними і високорентабельними, почали працювати на Україну. Маємо визначитись, якою повинна бути українська школа, щоб ми не втратили рівень викладання інженерно-технічних та природничих наук, якою повинна бути українська вища освіта, і що робити для того, аби випускники, які отримують українські дипломи та дипломи провідних вишів світу, мали шанс та можливість реалізувати свій інтелект в Україні.
За словами в.о. голови профільного парламентського Комітету Олександра Співаковського, над проектом Закону «Про освіту» працювали у Верховній Раді дуже ретельно. Попри це, без змін до нього не обійтись.
Нова українська школа може і повинна бути, але вона не може закрити весь освітній спектр. Ми маємо розуміти, який ландшафт ми маємо тут – в Україні. Не в США, де є публічна американська школа, головним завданням якої є соціалізація дитини. Я категорично проти інтегрованого вчителя – в «одному флаконі». Це – удар по основі основ школи, яку сьогодні ми маємо. Чому мільйони українців із задоволенням забирають на роботу в інші країни? Тому що ми формуємо освічену націю. Чи готові ми втратити це? До тих пір, поки я є виконувачем обов’язків голови парламентського Комітету, ми завжди будемо казати профільному міністерству: «Ні!», – наголосив Олександр Співаковський.
Тисячі талановитих дітей за 25 років були учасниками «Турніру чемпіонів», який у Вінниці проходить під патронатом Олександра Домбровського. Організатором та натхненником олімпіади є Народний вчитель України Юрій Пасіхов. На його думку, профілізація освіти, передбачена новим Законом, потрібна, але ця ідея, як і багато інших, можуть нести колосальну загрозу державі у процесі їх імплементації.
Нині ми маємо в країні 3% шкіл науково-природничого профілю. А в заклади вищої освіти вступає 42% від загального числа випускників шкіл України. Звичайно, значна частина з них йде тому, що є бюджетні місця. В умовах імплементації Закону «Про освіту» і створення профільних шкіл немає ніяких передумов, щоб кількість шкіл науково-природничого напряму зросла. Вона залишиться такою ж, а то й зменшиться. У першу чергу – через відсутність реального соціального замовлення. У нас заклади вищої освіти науково-природничого напряму, включаючи ІТ, втратять абітурієнтську базу, а отже – перестануть існувати. Здавалося б, навіщо їх так багато? Але в умовах, коли країна працює на експорт інтелекту, ми реально втратимо не тільки ресурсну базу для вишів, а й сферу матеріального виробництва, можливість отримати реальну додану вартість. Така ситуація нас дуже швидко перетворить у «сервісну націю», або ж буде нас 10-15 мільйонів, половина вирощуватиме ріпак, а друга половина торгуватиме китайською білизною, – емоційно переконує Юрій Пасіхов.
Пропозиції, які прозвучали на форумі від науковців та вчителів, будуть систематизовані та трансформовані в нормативні акти, – обіцяють народні депутати.
За словами Олександра Домбровського, така дискусія має бути постійною і обов’язково повинна викликати зворотний зв’язок – чіткі пропозиції змін до нормативних актів.