Спеціалісти Інституту національної пам’яті Польщі розпочали копіювання слідчих справ репресованих поляків, які зберігаються у фондах Державного архіву Вінницької області. Раніше повідомлялося, що оцифрування має охопити, зокрема так звану «Польську операцію» НКВС 1937–1938 років, внаслідок якої комуністи вбили щонайменше 100 тисяч поляків. Нині, як зауважив заступник директора архіву Інститут національної пам’яті Польщі Маріуш Жулавнік, час сплатити борг попереднім поколінням і нарешті дослідити документи, які дозволять встановити долю жертв НВКС, яка для багатьох рідних, зокрема, для дітей та внуків, залишається невідомою.
«У Вінниці ми перебуватимемо упродовж п’яти днів. Передусім плануємо дослідити слідчі справи репресованих поляків, які датуються 1937–1938 років. Маємо завдання оцифрувати усі документи наших земляків, , які стали жертвами комуністичного періоду, адже їх в Польщі дуже мало. Перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам і науковцям. А восени ми презентуємо виставку у Польщі та Україні, експозиція якої міститиме зібрані архівні матеріали. Окрім цього, будуть представлені спільні наукові дослідження українських та польських архівістів, – каже Маріуш Жулавнік. – Польща та Україна, а раніше Польща та Русь, мають давню історію і міцне сусідства, іноді воно приносило важкі наслідки, але й перемоги, якими можемо пишатися. Разом ми маємо болюче минуле – і Україна, і Польща були жертвами тоталітарної системи. Тепер настав час реабілітувати її жертв і відновити справедливість».
Польські архівісти сподіваються знайти основні дані про жертв репресій, протоколи їхніх допитів, а також обвинувальні акти та смертні вироки. Опрацювати усі слідчі справи за кілька днів, вони не встигнуть. Тому привезені оцифровучачі залишать у розпорядженні вінницьких спеціалістів. Загалом у Державному архіві Вінницької області зберігається 24 тисячі слідчих справ репресованих. Відділяти жертв тоталітарного режиму за національною ознакою – поляки чи українці – не правильно, зауважує директор Державного архіву у Вінницькій області доктор Юрій Легун, адже постраждали і перші, і другі, а якщо реабілітувати пам’ять, то всіх.
«Загалом у фондах архіву зберігається понад 1,5 мільйони справ, 24 тисяч з них стосуються репресованих, а це 34 тисячі імен, які стали жертвами репресій. Цей список доступний в Інтернеті і він фактично дублюється у виданні, яке видає наша область, – «Реабілітовані історією», – коментує Юрій Легун. – І ми зацікавлені у тому, щоб перевести в електрону форму усі архівні справи. Вважаємо за доцільність оцифрувати не лише документи окремих національних або релігійних груп, а весь масив матеріалів, які зберігаються у фондах, розраховуючи на підтримку польських партнерів та обласної влади».
Наприкінці березня Інститут національної пам’яті Польщі підписав договір з Державними архівами в Одеській, Вінницькій та Хмельницькій областях, який дозволив почати процес оцифрування архівних документів з фондів українських архівів у справі політичних репресій проти поляків у першій половині XX століття на території сучасної України. Підписання договорів з трьома українськими архівами не є початком архівного співробітництва польського Інституту з Україною. В минулому його архівісти вже отримували важливі документи з архіву Служби безпеки України.
Олеся Шуткевич