Свіжопофарбовані металеві деталі вагона №13 у потягу Маріуполь–Київ перетворилися на випробування для пасажирів, які говорять про пережиту "газову атаку". Деяким навіть знадобилася медична допомога.
"Запах фарби неможливий! Речі зіпсовані – рюкзак у фарбі! Спати неможливо", – скаржаться пасажири.
Люди кажуть, що запах фарби і ацетону у відчули, щойно зайшли в Маріуполі, а коли потяг рушив і увімкнули опалення, стало зовсім нестерпно. Обурені пасажири пішли до провідників, котрі пояснили, що вагон щойно покращили і поспішили поставити у рейс. "Тільки після ремонту", – сказали вони.
Вагон простояв по завершенні робіт усього два дні, хоча мусив би тиждень. Пасажири зажадали книгу скарг і вимагали переведення до інших вагонів. Переселили не всіх, та й то з купе до плацкарту. Дмитро Коробко каже, що навіть недовга подорож у смердючому вагоні закінчилася для нього швидкою, але перед госпіталізацією він викликав поліцію.
"Патрульна поліція мене там вже зустріла на пероні, я одразу попросив їх, щоб вони отримали пояснення від провідника. Швидка допомога також під’їхала, лікар зробив укол, бо в мене вже боліло горло, дерло все всередині, голова боліла", – каже чоловік.
Свої тортури він описав і в листі до "Укрзалізниці".
"Власне, моя вимога головна до "Укрзалізниці" – щоб мені письмово повідомили прізвище тієї скотиняки, яка віддала наказ посадити людей у цей газенваген. Я хочу знати, хто це був, я хочу потім притягти його до кримінальної відповідальності", – пояснив постраждалий.
В "Укрзалізниці" виправдовуються тим, що комісія перед відправленням потягу жодних запахів не відчула, тож залізничники винуватять температуру – мовляв, саме опалення спричинило раптове випаровування і сморід. Проте злощасний вагон з рейсу таки зняли.
"Запах почав відчуватися, коли піднялася температура. Заступник начальника депо з ремонту і майстер по підготовці в рейс будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Ми оголосили їм догану", – повідомив заступник директора департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення Олександр Красноштан.
Але обурені пасажири рейсу вимагають не лише покарання винних, а й компенсацію за години газової атаки. Щоправда, таких одиниці – більшість у те, що зможуть відстояти свої права, не вірять.