У Вінниці досліджують архівні документи, пов'язані з діяльністю шталагу №329 та знищенням психічно хворих пацієнтів лікарні ім. Ющенка під час Другої світової війни.
Із 6 по 10 листопада у рамках українсько-німецького проекту "Вінниччина в часи II Світової війни. Забуті жертви" у Вінниці перебували німецькі науковці. Разом із викладачами та студентами Вінницького державного педагогічного університету вони досліджують тему концентраційних таборів, зокрема "шталагу 329", який розташовувався у Вінниці. Окремим блоком вивчають історичні матеріали про знищення психічно хворих обласної психоневрологічної лікарні імені Ющенка задля вивільнення приміщення під ставку Гітлера.
Спільно із нашими німецькими колегами ми сподіваємося "замалювати" білі плями історії, зокрема глибше зануритися у програму расової гігієни "Т4", яка передбачала знищення всіх тих, хто не міг працювати, а значить – бути корисним Третьому рейху, – розповів декан Інституту історії, етнології і права ВДПУ імені Коцюбинського Юрій Зінько. – Особливої уваги потребує встановлення достовірної інформації про долю військовополонених як радянських, так і німецьких. Додає азарту те, що за підтримки німецької сторони у нас з'явилися нові документи про діяльність таборів. Тепер ми можемо порівняти матеріали українських та німецьких архівів і скласти пазл, хоча б спробувати це зробити.
Серед представників німецької делегації був автор повісті "У полоні" Ернст Ройс. Його книга написана на основі архівних матеріалів та документальних свідчень. Особливо цікавими є спогади двох простих німецьких солдатів – дідів автора. Вони, за іронією долі, перебували у Вінниці в 40-50-х роках, але на різних позиціях.
Я давно мріяв приїхати до Вінниці, бо з цим містом пов'язана історія моєї родини. Особливе значення для мене мала екскурсія на місце розташування табору для військовополонених, де в різні періоди перебували мої діди. Один з них брав участь у будівництві концтабору, а інший – вже як німецький полонений, – каже Ернст Ройс. – Усе це описано у моїй книзі, яка стала у нагоді українським історикам та дослідникам теми концентраційних таборів. "Шталаг № 329" у Вінниці існував із жовтня 1941 року до вересня 1943-го. За статистикою, яку вели у Вермахті, до цього табору потрапили близько 20 тисяч радянських солдат. Німці використовували їх для зведення "Вервольфу". Коли влада змінилася, то вже "совєти" утримували на цьому місці німецьких військовополонених. Ось така іронія долі… Сподіваюся, що, перебуваючи в Україні, я "накопаю" матеріалу для того, щоб написати другу частину повісті.
Вінницьку психіатричну лікарню розглядали як можливе місце для ставки Гітлера. Територія лікарні підходила за усіма параметрами Тут був свій водогін, опалення, а територія – відокремлена від міста. Поряд розташовувалася колишня ставка Ворошилова, у військовому санаторії був генеральний штаб, а у "Пигоровці" йшли засідання генералітету.
За радянськими даними, 800 пацієнтів психлікарні розстріляно, 700 – отруєно. Є документи, у яких йдеться, що у квітні 1942 року в приміщенні лікарні триває ремонт і його готують під ставку. Також вказується, що частину хворих, 100-120 людей, вивезли у Хмільник (там їх розстріляли 4 червня 1942 року), а саму лікарню перевели на Літинське шосе, 39 (зараз у цьому приміщенні міський відділ поліції) до березня 1944 року.
Після дослідження архівних документів в Україні науковці, в тому числі і вінницькі, вирушать до Німеччини, де продовжать досліджувати нацистський проект із "расової гігієни". Результат своєї роботи планують показати на тематичній музейній виставці.
Олеся Шуткевич, Місто