Про тиражі українських монет та можливість їх впливу на інформаційне поле ( з листа в Міністерство інформаційної політики, січень 2017 р.)

Статті

В контексті публічної дискусії щодо використання масових випусків банкнот та монет в якості інструменту державної інформаційної політики та обстоювання національних інтересів в умовах збройного та ідеологічного протистояння України з країною-агресором – Російською Федерацією та її сателітами – терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР» я ознайомився з відповіддю Національного банку № 50-0006/70359 від 19.08.2016 року на адресу Міністерства щодо масового випуску монет в Україні (лист Мінінформполітики в НБУ №25-07/01 від 25.07.2016р.).

У відповіді з НБУ значиться: «Крім того, Національний банк України здійснює випуск обігових пам’ятних монет найширшої тематики масовими тиражами, пам’ятних банкнот і монет до подій, пам’ятних дат та ювілеїв, святкування яких відзначається на державному рівні».

З огляду на це, вважаю необхідним надати Міністерству інформаційної політики інформацію в цифрах та коментарі, які показують реальний стан справ, а не загальну відповідь з НБУ. Проаналізувавши цифри та порівняння Міністерство інформаційної політики саме може зробити усі необхідні висновки щодо наданої інформації з боку НБУ.

 З 1 січня 2006 року по 31 грудня 2016 року, тобто рівно за одинадцять років, Національний банк ввів в обіг всього ТРИ обігові пам’ятні монети. Усі вони були номіналом одна гривня. Їхня тематика:

  • «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», тираж 5 млн. штук,  2010 рік.
  • «Фінальний турнір чемпіонату Європи  з футболу», 5 млн. штук, 2012 рік.
  • «70 років Перемоги», 7 млн. штук, 2015 рік.

Таким чином, загальний тираж введених Україною в реальний обіг пам’ятних монет за одинадцять років склав – 17 мільйонів  штук.

За цей же період в Україні не введено в реальний обіг жодної пам’ятної чи ювілейної банкноти.

Для оцінки пропагандистсько-інформаційної діяльності НБУ вважаю за необхідне зробити порівняльний аналіз з країною, із якою Україна веде війну: за півтора року (з травня 2014 до 31 грудня 2015 р.) окупації Криму, Росія ввела в обіг СІМ видів обігових пам’ятних та ювілейних монет, тільки присвячених окупованому Криму, загальним тиражем ТРИДЦЯТЬ МІЛЬЙОНВ ШТУК. Також РФ ввела бону, присвячену окупованому Криму, тиражем – ДВАДЦЯТЬ МІЛЬОНІВ ШТУК. (До речі, в Плані випуску монет та банкнот Центробанком РФ на 2017 рік Росія знову планує десятками мільйонів штук ввести в реальний обіг монет та банкнот присвячених тільки окупованому Криму).

Висновок очевидний:  Україна за одинадцять років ввела в обіг 17 мільйонів пам’ятних монет та банкнот, Росія присвятила вкраденому в України тільки Криму і тільки за півтора роки П’ЯТДЕСЯТ мільйонів пам’ятних монет та банкнот, та введе ще в 2017 році десятки мільйонів Кримських монет та банкнот.

Доречно також проаналізувати хронологію та обсяги введення в обіг усіх інших пам’ятних та ювілейних банкнот та монет в Україні. (за виключенням монет з дорогоцінних металів). З часу грошової реформи, тобто з 02 вересня 1996 року, Національний банк станом на 31 грудня 2016 року ввів в обіг монет з недорогоцінних металів загальним тиражем 41.490.000 штук.

За цей же час (1996-2016 рр.) НБУ введено в обіг дві пам’ятні бони. Перша банкнота була номіналом 50 грн в 2011 році до 20-річчя Національного банку тиражем ОДНА ТИСЯЧА ШТУК, та в 2016 році пам’ятну бону до 160-річчя з дня народження Івана Франка тиражем один мільйон штук. Обидві бони в реальний обіг не випускалися, а повністю весь тираж продається Національним банком як сувеніри через каси за ціною, значно вищою від номіналу.

При цьому зауважу, що в розрахунок не бралась бона нового зразка 2014 року, яку я пропонував Нацбанку присвятити 200-річчю Т.Шевченка, а Національний банк майже рік писав листи, що він вже достатньо уваги присвятив Шевченку і немає потреби в такій боні. На особистому прийомі в НБУ в вересні 2014 року мені сказали, що неможливо випустити таку бону, тому, що пройшов ювілей. На що я привів приклад вручення державної медалі до 20 річчя Незалежності на протязі всього року, тому і бону можна ввести в обіг до 9 березня 2015 року. Так НБУ і зробив. Але бона не має ніяких позначок, що вона пам’ятна до 200-ряччя. Так само, як і бона номіналом 500 грн в такій серії, що надійшла в обіг пізніше. Але, в листі, що з запізненням надійшло до НБУ з Адміністрації президента з моєю пропозицією – та відповіді з НБУ значиться, що неспроста бона вийшла саме до 200 річчя. НБУ просто сам заплутався…. Аргументи про гриф «таємно» не сприймаються, тому, що коли НБУ має ідеї , то він їх оприлюднює за рік до реалізації, або як тільки такі ідеї йому запропоновано.

ВИСНОВОК: Україна за двадцять років ввела в обіг пам’ятних монет та банкнот з недорогоцінних металів загальним тиражем 42.491.000 штук.

При цьому, Росія тільки за півтора роки (2014-2015 рр.) лише присвячених Кримській тематиці монет та банкнот ввела в обіг 50.000.000 штук.

Наведені цифри яскраво свідчать про недалекоглядну  національну інформаційну політику на прикладі випуску грошей та їх впливу на свідомість громадян щодо вивчення історії, культури, пропаганди України в світі. Продовження вищевказаної недалекоглядної політики, на прикладі Національного банку, може призвести до розвалу країни, подальшого послаблення інформаційного поля, чим і користається агресор.

Про аналіз ситуації з використанням та сприйняттям населенням України графічного знаку гривні я вже надсилав листа до міністерства 11 листопада 2016 року. ( вх.4067/5/16).  Стисло нагадаю цифри: За тринадцять років з моменту затвердження графічного знаку гривні Національний банк України відкарбував монет із зображенням графічного знаку гривні тиражем тільки 60.000 штук. (перший та єдиний випуск датовано 2016 роком). Весь тираж продавався як сувенір по ціні 35 грн. за монету номіналом в одну гривню. Центральний банк країни-агресора Росії затвердив графічний знак рубля на десять років пізніше від України, в 2013 році, а вже в 2014 році Центробанк Росії  відкарбував монет із зображенням знаку рубля та ввів їх в обіг по номіналу тиражем СТО мільйонів штук.

Доречно нагадати також ще один факт: в 2014 році Україна не ввела в обіг жодної монети військово- патріотичної тематики, попри те, що вже майже рік в країні була війна. Варто пригадати, що з початку 2014 року Національний банк неодноразово відмовляється в монетній програмі розпочати серію монет для населення мільйонними тиражами «Захисники Вітчизни». Серія самої широкої тематики: героїчні битви, герої АТО,  підрозділи родів військ, види сучасної техніки та озброєнь України.

Не передбачено такої жодної монети і в оприлюдненому НБУ плані на 2017 рік. Про випуски обігових пам’ятних та ювілейних монет для населення Національний банк взагалі нічого не планує й на 2017 рік, як видно з Плану.

Ті три військово-патріотичні монети, що були в 2015-2016 роках мають мізерні тиражі, продавалися виключно через каси банків як сувенірна продукція за ціною в рази більшою від номіналу. Таким чином, населення країни залишається осторонь від пам’ятних монет, а гроші в Україні не виконують одну з їх ролей – не несуть пропагандистського та просвітницького навантаження в обігу.

Три роки я отримую від Національного банку України відповіді із найрізноманітнішими варіантами аргументації причин, які унеможливлюють виготовлення пам’ятних монет та банкнот. В той же час, в головних банках Польщі, Російської Федерації, Сполучених Штатах Америки весь згаданий фахівцями НБУ комплекс проблем, вочевидь, відсутній, тому там регулярно вводять в обіг десятки та сотні видів пам’ятних та ювілейних монет по номіналу багатомільйонними тиражами кожного виду.

Наведені цифри та порівняння яскраво демонструють пропагандистсько-інформаційну неспроможність владних інституцій  нашої країни на прикладі діяльності Національного банку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *