У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї триває виставка «У неділю рано зілля копала». Як зазначається на Facebook-сторінці закладу, в рамках цієї виставки містянам розповідають про засоби народної медицини, до яких колись вдавалися подоляни.
Серед народних ліків були як «раціональні» (трави, відвари тощо), так і «ірраціональні» (хрести, предмети-обереги учасників Першої світової, свячений хліб тощо). Виставка триватиме до 23-го серпня.
«Традиційно раціональними засобами серед українців та інших мешканців Поділля були ліки рослинного походження. Крім таких найпоширеніших, як водяні відвари та настої, горілчані настойки, порошки з висушеної трави або кореня рослини, подільська фітотерапія знала відвари на вині, молоці чи сметані. Наприклад, застуду лікували відварами з гілок малини, вишні та смородини, а квашеними грушами, яблуками чи кислим молоком збивали високу температуру.
Кожному з дитинства відомий аїр болотяний, який у народі звуть татарським зіллям, лепехою. Цим пахучим зіллям встеляли долівки на Трійцю, а також застосовували як лікувальний тонізуючий засіб при пригніченні центральної нервової системи, хворобах шлунково-кишкового тракту, печінки, селезінки, як сечогінне. Порошок із кореня аїру вживали при печії, також для лікування ран і виразок, сік кореня – для покращення зору, поліпшення пам’яті.
Вдавалися подоляни і до засобів, які можна назвати ірраціональними. Це яйця-«крашанки», свячений хліб тощо. Також на виставці представлені натільні хрести та енколпіони, вотивні предмети-обереги учасників Першої світової війни.
Енколпіон — це складаний нагрудний хрест давньокняжої доби. Складався з двох частин — спідньої й верхньої, та виготовлявся із дрібних металевих пластин. Як правило, всередину таких хрестів вкладали мощі святих або частинки освяченої просфори.
Вотивні предмети (лат. votivus — присвячений богам , від votum — обітниця, бажання) — різні речі, принесені в дар божеству за обітницею, заради зцілення або виконання певного бажання.
Зцілювальні вотиви — дари із зображенням хворого органу, які приносили хворі з проханням про зцілення або на подяку за нього. Зовнішній вигляд визначався принципом подібності магічної свідомості», – розповідають спеціалісти музею в дописі.
