В акції протесту проти зміни до законів про екстрадицію в Гонконзі у неділю, 16 червня, взяли участь, за словами організаторів, два мільйони людей.
“Сьогодні на марш вийшло майже два мільйони людей”, – сказав журналістам увечері в неділю представник організаторів Джиммі Шам, передає Бі-Бі-Сі.
Якщо інформація організаторів про кількість протестувальників підтвердиться, то це стане наймасовішою акцією протесту в історії Гонконгу.
За даними поліції, на піку протесту в ньому брали участь 338 тисяч осіб. Організатори і поліція в Гонконзі користуються різними методами вимірювання чисельності протесту. Організатори кажуть про загальну кількість протестувальників, а поліція підраховує їх одномоментний максимум на піку акції.
Протести продовжилися попри поступки з боку влади, які призупинили розгляд законопроекту, що викликав невдоволення у мешканців Гонконгу.
У неділю глава Гонконгу Керрі Лам оголосила, що розгляд законопроекту відкладено на невизначений термін, і вибачилася перед протестувальниками. Демонстранти вимагають повного скасування законопроекту.
Також на марші в неділю учасники протестів вимагали її відставки, вважаючи її політиком, лояльним Пекіну.
Протест пройшов переважно мирно, поліція не заважала руху демонстрантів, повідомляє Бі-бі-сі.
Рано вранці в неділю, 16 червня, на площі Вікторії в Гонконзі зібрався величезний натовп, на багатьох був чорний одяг, у руках – білі квіти в пам’ять про учасника акції, який загинув днем раніше після падіння з висоти.
Демонстрація просувалася дуже повільно з причини того, що багато вулиць були заблоковані через велику кількість людей, залізничні станції були переповнені.
Учасники ходи тримали в руках плакати із звинуваченнями на адресу Китаю у вбивстві жителів Гонконгу, а також транспаранти зі словами “студенти не бунтували”. Останній лозунг став свого роду відповіддю на заяву поліції, що охарактеризувала протести в минулу середу як “бунт” – злочин, за який в Гонконзі можна отримати до 10 років в’язниці.
Багато хто скептично сприйняв рішення Керрі Лам відкласти прийняття закону. “Лам плювати на сподівання гонконгців, – сказав 67-річний учасник акції. – Вона вела себе так, ніби нічого серйозного не відбувається. Ми беремо участь в марші за наших студентів, з якими жорстоко поводилася поліція, ми хочемо для них справедливості”.
Колишній лідер Демократичної партії Гонконгу Емілі Лау сказала в коментарі Бі-бі-сі, що активістів розгнівали дії поліції й позиція уряду.
“Вони вважають, що Лам не буде вибачатися за злочини поліції, вона наполягає на судовому переслідуванні людей, заарештованих за заворушення, а це може привести до 10 років тюремного ув’язнення”, – зазначила Лау.
Зміни в законодавство, що розглядаються, регулюють екстрадицію з автономного району людей, обвинувачених у злочинах владою інших країн. Якщо поправки приймуть, жителів міста зможуть екстрадувати навіть у ті країни, з якими у Гонконгу немає про це договору, у тому числі в Тайвань, Макао і материкову частину Китаю.
Противники нових поправок побоюються, що закон про екстрадицію може бути використаний проти політичних опонентів уряду КНР, що живуть в Гонконзі. Лідери протесту вимагають, щоб влада взагалі відмовилися від розгляду документа.
Жителі Гонконгу побоюються, що прийняття угоди про екстрадицію буде означати повну передачу контролю над судовою системою в руки китайської влади. Вони вважають, що в китайській судовій системі права осіб, яких екстрадували опиняться незахищеними. Крім того, на їхню думку, новий закон відніме у Гонконгу серйозну частку автономії.
Як повідомлялося, масові демонстрації проти законопроекту, що уможливлює екстрадицію підозрюваних до материкового Китаю, відбуваються у Гонконзі з минулого тижня. Критики законопроекту побоювалися, що заплановані зміни надаватимуть владі можливість переслідувати громадських активістів, невдоволених політикою Пекіна. За різними оцінками, в проведених у минулі вихідні демонстраціях взяли участь до мільйона громадян.
Під час протестів було поранено майже 80 людей, 15 червня помер один із протестувальників. Того ж дня влада Гонконгу оголосила про припинення розгляду законопроекту щодо екстрадиції, втім протести не припинились.
Досі Гонконг відмовлявся здійснювати екстрадицію підозрюваних за запитом органів юстиції з материкового Китаю через розбіжності в законодавстві та недостатню прозорість китайської системи правосуддя. Ще одним чинником, що стримував від екстрадиції, було застосування смертної кари в Китаї. Однак на початку 2019 року стало відомо про наміри адміністрації Гонконгу налагодити співпрацю в цій сфері з материковим Китаєм, Макао та Тайванем.
Гонконг, що до 1997 року був британською колонією, наділений тепер високим ступенем автономії за принципом “одна країна – дві системи”. Тож у Гонконзі й досі громадянам забезпечені такі фундаментальні права та свободи людини, що обмежені у китайців, як свобода слова та ЗМІ. Опозиція в Гонконзі звинувачує Китай у тому, що він дедалі сильніше втручається у внутрішні справи Гонконгу.
Джерело: УНІАН