Сьогодні день народження Тараса Шевченка – українського поета, художника, мислителя.
Народився Тарас Шевченко в селі Моринці, що на Черкащині, в сім’ї кріпаків поміщика Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглим сиротою. Подальша доля Шевченка – аж до викупу його з кріпацтва – була пов’язана з Петербургом, куди забрав його Енгельгардт, якому малий Тарас прислужував.
У Петербурзі Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом і з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Шевченка надзвичайну роль – у 1838 році викупили його з кріпацтва. Того ж року Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Брюллова. А вже 18 квітня 1840 року з’явилася перша збірка поезій – «Кобзар» – подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу.
Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин вчився читати. Вірші з “Кобзаря” вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники.
Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.
Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить, як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча.
«Без Нього… хто знає, що було б з нами!», – написав колись Богдан Лепкий.
Джерело: Укрінформ