Україна з початку 2019 року перейшла зі старих радянських ГОСТів на нові, гармонізовані із європейськими стандарти класифікації та вимірювання ділової деревини. Про це повідомив заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.
- 2018 рік став останнім роком, коли Україна працювала за радянськими ГОСТами. Держлісагентство планомірно готувалося до переходу на нові державні стандарти, гармонізовані з європейськими. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) розподілялися на три сорти — І, ІІ, ІІІ і була низка сортиментів за призначеннями, то з 2019 року розподіляється на чотири класи якості – А, В, С, D, як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання, – поінформував Бондар.
Він зазначив, що в основу принципу класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих покладено показник розміру та якості колод – чим більший діаметр і менша кількість вад деревини, тим вищий клас якості.
Зокрема, до класу А відносять лісоматеріали з нижньої частини колоди із чистою деревиною або незначними вадами, які не обмежують її використання.
Клас якості В – це лісоматеріали середнього класу якості без особливих вимог до чистої деревини та із сучками у межах середньої кількості для кожної породи.
До класу С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості із незначними вадами, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу.
До класу D відносять лісоматеріали, що не задовольняють вимогам жодного з вищих класів, але з яких ще можна отримати пиломатеріали для подальшого використання.
- Тільки об’єктивні показники можуть сьогодні слугувати визначенням класу якості. Всі інші матеріали круглі, які не підходять під ці чотири класифікації, класифікуються як деревина дров’яна для промислового використання довжиною 2-4 метри і направляються на виробництво трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину. Інша деревина для не промислового використання довжиною до 2 метрів може бути реалізована як паливо фізичним та юридичним особам, – наголосив фахівець.
Він також повідомив, що європейські стандарти існують на лісоматеріали з дерев таких порід як бук, дуб, сосна, ялівець, ялиця, модрина, тополя, тис. Водночас, немає нормативів класифікації деревини із порід дерев, які є у чималій кількості в Україні.
У Європі через надто малу кількість такої деревини класифікацію для неї визначають за найбільш наближеним стандартом, наприклад, якість колоди з вільхи або осики визначають за нормативами на тополю. В Україні при застосуванні такої класифікації може виникати ціла низка суперечливих питань.
Тому після численних консультацій із експертами та виробниками з європейських країн було ухвалено рішення про розробку додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентуються європейською класифікацією.
- Усі країни ЄС, які мають європейські стандарти, – в них не забороняється розробка власних стандартів, що додатково роз’яснюють або конкретизують ці стандарти. Так і в Україні були розроблені додаткові технічні регламенти для деяких видів дерев, таких як береза, вільха, липа, граб, акація, осика, черешня, тощо, – акцентував Бондар.
Заступник голови профільного агентства підкреслив, що з переходом на європейську систему класифікації лісопродукції знімуться питання надлишкового контролю за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контролюючих органів країни, які через недоліки стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.
Джерело: Укрінформ