Тільки на початку лютого в Тростянецькому районному суді поновили слухання справ. А протягом минулих восьми місяців люди не могли отримати аліменти, розлучитися, розділити майно, не було адвокатських дебатів, клопотань та вироків… Чому? Бо в суді не було жодного судді. Останній звільнився торік, а нових не призначали. Тож нетермінові справи припадали пилом на полицях в канцелярії… А термінові – розглядалися в інших містах. Нарешті, у районі з`явився суддя – Андрій Дудіков. Він сам зголосився слухати справи у Тростянці. Йому 34 роки. Родом Андрій Дудіков із Вінниччини, але працював у суді Кривого Рогу. Звідти привіз із собою лише мантію. Поселився у готелі, й за номер платить сам.
- Заробітня плата так, яка була в мене на попередньому місці, – каже суддя. – В подальшому будемо сподіватися, що якимось чином буде вирішено питання про житло, оскільки це є відрядження, однак довгострокове відрядження.
У нарадчій кімнаті Андрія Дудікова накопичилося понад півтисячі справ. П’ятдесят найнагальніших – він вже розглянув. Та люди досі не вірять, що їм призначили суддю, тож часто на слухання просто не ходять, і розгляд справ доводиться переносити на іншу дату…
- Заохотити чи змусити суддів працювати у судах, де їх не вистачає або немає, взагалі, – неможливо, – говорить адвокат Віталій Головенько. – Їх призначає Вища рада правосуддя. Та через судову реформу більшість кандидатів досі чекають свого часу. Є судді, які п’ять років відпрацювали свій термін, відповідно, пройшли всі процедури, але їх не призначено досі на безстрокове. Вони залишаються суддями, але вони не вершать правосуддя. Вони ходять до суду, отримують заробітну плату, всі соціальні гарантії, але справи вони не слухають.
На разі, в Тростянецькому райсуді бракує ще трьох суддів. Чи призначать їх – прогнозувати ніхто не береться. А за рік в Андрія Дудікова закінчиться відрядження, і він планує повернутися до Кривого Рогу.