Невидані твори Джерома Девіда Селінджера, створені ним в період самітництва, все-таки будуть опубліковані. Це підтвердив син письменника Метт Селінджер в інтерв’ю The Guardian.
Остання розповідь Селінджера була опублікована в журналі New Yorker за 1965 рік. Майже півстоліття письменник прожив відлюдником, ховаючись від допитливих очей в містечку Корніш, штат Нью-Гемпшир. Ходили чутки, що всі ці роки, аж до самої смерті в 2010 році, Селінджер присвятив літературі.
Селінджер обмежив спілкування з оточуючими, щоб ніщо не відволікало його від письменництва. Він міг зупинити машину і з’їхати до узбіччя, щоб записати ідею майбутнього оповідання, в будинку всюди лежали блокноти для записів, розповідає Метт.
Він натякнув, що в рукописах зустрічаються історії про родину Глассів, відому за розповідями “Добре ловиться рибка-бананка”, “Френні і Зуї”, “Вище крокви, теслі”, “Сімор: Введення”, а також додав, що пізні твори мають “нелінійний розвиток”.
Права на рукописи Селінджера після його смерті успадкували Метт і вдова письменника Колін О’Ніл. З 2011 року вони разом працюють над рукописами.
- Він (Селінджер) заповів мені зібрати все воєдино, знаючи, що масштаб роботи вимагатиме багато часу. Він 50 років писав до шухляди, мова йде про величезний обсяг рукописів. Так що справа не в небажанні або приховуванні: як тільки матеріал буде готовий, ми його опублікуємо, — підкреслив Метт.
За його словами, процес може розтягнутися ще на роки, але він сподівається, що рукописи побачать світло в найближчі десять років.
Цього року шанувальники Селінджера відзначили 100 років від дня його народження. Шалений успіх прийшов до письменника в 1951 році, після видання роману “Над прірвою в житі”.
Джерело: День