У дитинстві вона не дуже охоче грала в музичній школі на фортепіано, зате старанно займалася народними і класичними танцями. Навчилася особливо майстерно рухатися під мелодію вальсу та сальси. Коли ж була студенткою Одеської юридичної академії, співала навіть у церковному хорі. Після вузу пішла працювати в суд і відчула, що просто задихається без мистецтва. Тоді й сотворила команду з черлідингу «The best» і стала її тренером. Так, каже, відновлює сили після емоційно напруженої роботи. Все це – про секретаря судового засідання апеляційного суду Вікторію Табачук.
– Вікторіє, назви трьох людей, з якими ти не знайома, але захоплюєшся ними.
– Ліна Костенко, Злата Огнєвіч, Катерина Кухар.
– Уяви таку картину: усі суди в Україні закрили. Куди б ти пішла працювати?
– В школу. Учителем англійської мови, географії або правознавства.
– Як тебе змінила робота в суді?
– Я стала більш пунктуальною та уважнішою до дрібниць, деталей.
– Про що любиш мріяти?
– Про відпустку. Про відпочинок у Карпатах, Парижі або Амстердамі.
– Без чого ти не уявляєш свого життя?
– Без шоколаду.
– Хто твій ідеал?
– Мама. До речі, вона теж – юрист.
– Назви три слова, які найточніше говорять про тебе.
– Відповідальність, уважність, самокритичність.
– Чим пахне твоє дитинство?
– Вітром. Дуже любила кататися на велосипеді.
– Яке твоє місце сили?
– Річка.
– Твій улюблений афоризм?
– Якщо життя подарувало тобі лимон, зроби з нього лимонад.
Прес-служба ВАС