Вчені висунули нову альтернативу гіпотетичній дев'ятій планеті Сонячної системи: ті ж дані можуть пояснюватися дією хмари дрібних транснептунових об'єктів.
Плутон і інші крижані тіла, що лежать в Поясі Койпера і ще далі за ним, на самих дальніх кордонах Сонячної системи, називають транснептуновими об'єктами (ТНО), пише Naked Science.
В останні роки серед них виявлено кілька десятків тіл, які виділяються незвичайними витягнутими орбітами. Наше уявлення про те, як влаштована Сонячна система – з вісьмома планетами – ніяк не в'яжеться з цими аномаліями. Тому часто їх пов'язують із впливом гравітації гіпотетичної дев'ятої планети, – пише видання.
За існуючими оцінками, вона повинна бути в кілька разів більшою за Землю та в 10 разів масивнішою, здійснюючи повний оборот навколо Сонця за 15 тисяч наших років. Однак спостерігати Планету X досі так і не вдається. Не дивно, що далеко не всі фахівці згодні з цією гіпотезою, висуваючи інші пояснення орбітальним аномаліям ТНО. Одна з таких версій розглядається і в новій статті, яка готується до публікації в Astronomical Journal. Автори публікації – професор Американського університету в Бейруті Жихад Тума і Антранік Сефіліан із Кембриджського університету, припустили, що той же ефект може викликати гравітація великого диска дрібних крижаних тіл, що обертається за орбітою Нептуна. Маючи масу, порівнянну з масою можливої Планети X, такий диск був би дійсно практично невидимий для сучасних інструментів, і при цьому створював аномалії в рухах близьких об'єктів.
Автори провели перше моделювання орбітальної динаміки ТНО, в якому вдалося врахувати і тяжіння планет-гігантів зовнішніх областей Сонячної системи, і гравітацію в самому гіпотетичному диску крижаних тел.
Якщо видалити дев'яту планету і замінити її безліччю малих тіл, розкиданих по великому простору, то їх колективне тяжіння призводить до появи тих же витягнутих орбіт, які ми спостерігаємо у деяких ТНО, – резюмує Сефіліан.
Зауважимо, що за існуючими сьогодні розрахунками, сукупна маса ТНО становить лише близько 0,1-0,2 від маси Землі. Таким чином, нова гіпотеза, озвучена астрономами, з одного боку, позбавляє нас від необхідності вводити досі не виявлену планету, але з іншого – вимагає і серйозно переглянути наші уявлення про те, що відбувається на самих далеких околицях Сонячної системи, – пише Naked Science.