Хочете смачного глінтвейну, щоб зігрітися? Чи може цукатів з гарбуза – все домашнє і без ГМО», – визираючи з-під прилавка каже учасник бойових дій Олексій Луценко. Разом зі своїми бойовими побратимами він розмістив ятку на різдвяному ярмарку, що на Європейській площі у центрі Вінниці. «Спільна торгівля – це наша дипломна робота у Школі лідерства. Якщо зуміємо налагодити бізнес і «не поб’ємося», то отримаємо сертифікати і підтримку в реалізації власних проектів, – продовжує він. – А планів у нас багато – кав’ярні, відео-тренінги, СТО. Кожен з 10 учасників школи отримав шанс на успішну самореалізацію, можливість розвивати свій лідерський потенціал у громаді.
Школа лідерства учасників бойових дій стартувала у Вінниці у вересні минулого року. Вона складалася із серії тренінгових модулів, які покликані розвивати управлінські навички учасників АТО з метою започаткування власної справи, розвитку бізнесу, ефективного працевлаштування та можливості самовдосконалення. Учасники пройшли кілька освітніх програм «Старт. Управління», «Публічне адміністрування», «Комунікаційне лідерство», «Школа адвокацій» тощо. У Вінниці до навчання долучилися 15 ветеранів, але до фінішу дійшли лише десять. Усі вони пішли на війну добровольцями під час першої хвилі мобілізації. Восени 2014-го боронили Бахмутку. Деякі були в оточенні на 32-му блокпості, дехто тримав оборону під постійним артилерійським вогнем на сусідньому 29-му. Зараз вони не приховують того, що після війни шукали шлях до себе, довго адаптувалися, бо війна розділила їхнє життя на «до» та «після». А коли зрозуміли, що треба рухатися вперед і розвиватися, вирішили вчитися.
У школі лідерства ми отримали багато корисної інформації і важливих навичок у веденні бізнесу, – приєднується до розмови Володимир Скосогоренко. – Я зараз навчаюся на психолога, багато працюю з хлопцями у площині посттравматичного синдрому, а також мотивації, соціальної адаптації та саморозвитку, одним із напрямків якого є навчання, бо вчитися ніколи не пізно. У рамках навчання в Школі лідерства пишу проект на створення курсу відео-тренінгів для бійців. Вони допоможуть їм зробити перший крок у життя після війни, не просто повернутися у соціум, а стати його частиною, можливо навіть лідером.
Олексій Луценко має більш практичні плани на майбутні. За фахом він інженер-енергетик з багаторічним стажем. Каже, що навчання у Школі відкрило перед ним нові перспективи і дозволило побачити шляхи для втілення власного бізнесу. Тепер він має чіткий план з попередніми розрахунками, скільки йому треба грошей на оренду приміщення, зарплату працівникам, які послуги він може надавати, щоб залишатися конкурентоспроможним.
Коли ти повертаєшся з війни, у тебе в голові «каша», навіть якщо ти маєш роботу, родину, потрібен час, щоб зрозуміти що і до чого, адже пріоритети змінюються, відбувається глибока переоцінка і переосмислення, – визнає Олексій. – У цей момент не можна бути наодинці, треба мати поруч надійне плече. Для взаємопідтримки і взаємовиручки ми об’єдналися у громадську організації «Брат за брата», разом вирішували свої соціальні питання. А тепер разом навчаємося вести бізнесу. Чи складно працювати разом? Та не то слово! Кожен тягне у свій бік – хто в ліс, хто по дрова. Але проект так побудований, що треба навчитися працювати в команді. Лише при успішній її реалізації ми отримаємо підтримку для втілення у життя власних задумів.
Школу лідерства для учасників бойових дій було започатковано у 2016 році, як освітньо-комунікаційний нетворкінг, що складається з серії освітніх програм (очного та дистанційного форматів). Тренінгова програма триває 2 місяці і відбувається у різних містах України. У 2018 році проект функціонує за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Олеся ШУТКЕВИЧ