Президент України Петро Порошенко включив до свого Указу №390 стосовно введення воєнного стану лише кілька заходів із 24-х можливих, передбачених у Законі «Про правовий режим воєнного стану». Це свідома позиція Глави держави, який хоче, щоб воєнний стан мінімально вплинув на життя цивільного населення, – зазначає перший заступник голова Вінницької ОДА Андрій Гижко.
– Більшість заходів стосуються Збройних Сил, Нацгвардії, СБУ та МВС, а також координації дій між ними, – додає пан Гижко .
– Тобто, ховати свої автівки від конфіскації на потреби армії, чи самим ховатися в лісі, аби не забрали на примусові роботи, як іронізують сьогодні користувачі соцмереж, вінничанам не варто?
– Запевняю, що під час дії воєнного стану НЕ ПЛАНУЄТЬСЯ жодної конфіскації автотранспорту та іншої власності вінничан, примусової трудової провинності, розквартирування особового складу у приватному житлі, тощо. Щодо інших заходів, як то введення комендантської години, чи обмеження торгівлі спиртним – вони можуть бути задіяні у випадку необхідності та посилення небезпеки вторгнення військ Росії.
– Наскільки, на Вашу думку, серйозними були причини для введення воєнного стану, адже навіть деякі українські політики події в Азовському морі назвали «незначним інцидентом»?
– Хай такі оцінки залишаться на совісті тих політиків, але збройний напад російських військ на наших моряків – не єдина причина посилення заходів безпеки. Так, Україна отримала розвіддані, що свідчать про небезпеку захоплення Росією низки прибережних міст Азовського моря для створення сухопутного коридору до анексованого Криму. Про це, зокрема, заявив постійний представник України в ООН Володимир Єльченко на засіданні Ради Безпеки ООН. Зрозуміло, що Керченський міст не справляється і не може допомогти у питанні водопостачання та енергопостачання півострова, який окупувала Росія. Тому причин введення воєнного стану більше, ніж достатньо.
– Але чи достатньо 30-ти днів для того, щоб Україна могла адекватно відповісти агресору?
– Ініціатива скорочення воєнного стану до 30 днів належить Президенту і викликана бажанням зняти будь-які спекуляції щодо впливу рішення про воєнний стан на строки проведення президентських виборів. Водночас у РНБО вважають, що за 30 днів Україні вдасться провести всі необхідні заходи для посилення оборони.
– Чому, на Ваш погляд, воєнний стан вводиться саме тепер? Адже агресивні дії Росії були й раніше? Цим, до речі, аргументували свою позицію нардепи, які вчора ледь не зірвали засідання парламенту…
– З усього видно, що народні депутати від Радикальної партії та «Батьківщини» більше стурбовані не обороною країни, а задоволенням власних інтересів на виборах. Бажання дорватись до влади, або заробити на виборчій кампанії вони поставили вище інтересів збереження України. Воєнний стан не був введений раніше, зокрема у 2014-2015 роках через цілий комплекс причин. Зокрема, у неділю Росія вперше відкрито напала на українську армію – силами катерів ФСБ та кораблів Чорноморського флоту. Це – фатальна помилка Путіна, який до останнього часу заперечував наявність на Донбасі російських військ. Вводячи воєнний стан тепер, Україна реагує саме на відкриту агресію. Крім того, у 2014-2015 роках не було угоди з МВФ а, відтак, і гарантій фінансової допомоги для виходу з-під загрози дефолту. Якби тоді діяв воєнний стан, Україні ніколи б не дали безвіз, під загрозою опинилася б і угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Достатньо згадати як важко вона ратифікувалась у Нідерландах…
– Що, власне, зміниться після введення режиму воєнного стану? Як саме держава укріплюватиме обороноздатність?
– По-перше, очікується зміна цілей фінансування заходів з безпеки та оборони. Планується виділення коштів на мобілізацію, пересування та розміщення військових частин, облаштування ліній оборони, проведення незапланованих раніше військових навчань. Безумовно, потрібні нові замовлення для ВПК для виробництва або ремонту необхідної зброї. На транспорті (залізниця, аеропорти, автомобільні колони) пріоритетними будуть саме військові перевезення. Зрозуміло, що потрібною буде часткова мобілізація резервістів, їх укомплектування та розташування. Необхідно утворити нові дислокації ЗРК для посилення протиповітряної оборони у зв’язку із загрозами, що викликали воєнний стан. Посилено буде охорону державного кордону на тих ділянках, які опинилися під загрозою. Крім того, важлива організація контрдиверсійної роботи: перевірка транспорту, документів в координації з МВС. Водночас, країни ЄС дають нам приклад як діє надзвичайний стан – непомітно, та ефективно. Наприклад, після терактів 2015-го року у Франції був запроваджений надзвичайний стан, який зберігався до 2017-го року. Він не лише не перешкодив проведенню виборів чи акціям протесту опозииції, але й не зменшив туристичного потоку до цієї країни. Проте завдяки надзвичайному стану лише в 2017 році у Франції було знешкоджено 7 терористичних актів. Воєнний стан – це не обшуки і репресії – ці картинки у нас в пам’яті завдяки радянським пропагандистським фільмам. Воєнний стан потрібен для зменшення небезпеки війни та окупації України.
Довідка. Витяг з Указу Президента України №390 – перелік заходів, що можуть бути введені в дію при правовому режимі воєнного стану:
«7. Генеральному штабу Збройних Сил України невідкладно:
1) подати Президентові України пропозиції щодо введення в дію документів з питань застосування Збройних Сил України та інших військових формувань;
2) організувати протиповітряну оборону України з метою прикриття важливих державних об’єктів, промислових районів, адміністративних центрів держави та угруповань військ (сил) від ударів з повітря;
3) внести на розгляд РНБО пропозиції щодо залучення інших військових формувань та правоохоронних органів до здійснення заходів правового режиму воєнного стану;
4) передбачити заходи часткової мобілізації, організувати та провести навчальні збори з резервістами оперативного резерву у необхідних обсягах.
8. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України вжити невідкладних заходів з метою забезпечення громадського порядку, охорони і оборони об’єктів критичної інфраструктури, охорони іноземних дипломатичних представництв.
9. Службі безпеки України вжити невідкладних заходів щодо посилення контррозвідувального, антитерористичного та контрдиверсійного режиму, інформаційної безпеки.
10. Службі безпеки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим суб’єктам забезпечення кібербезпеки вжити заходів щодо забезпечення кібербезпеки.
11. Адміністрації Державної прикордонної служби України посилити охорону державного кордону з Російською Федерацією та адміністративної межі з Автономною Республікою Крим».
Сергій Маламура, Вінницький прес-клуб