Хіміки та криміналісти уточнили причину загибелі деяких жителів римського Геркуланума, які померли під час виверження Везувію. Як говориться в статті, опублікованій у PLoS ONE, вони загинули миттєво, коли їх кров та м'які тканини скипіли і випарувалися під дією високої температури, інформує N+1.
Геркуланум, разом із іншими давньоримськими містами Помпеї та Стабії, припинив існування під час виверження Везувію 24 серпня 79 року. Під час першої фази виверження, вдень 24 серпня, хмара вулканічного попелу рушила на південний схід і засипала Помпеї та Стабії. Геркуланум був похований під пірокластичним шаром (суміш високотемпературних вулканічних газів, попелу та каменів, що утворюється при виверженні вулкана) під час другої хвилі виверження, що трапилася через кілька годин. Тому більшість жителів Геркуланума встигли врятуватися. Однак кілька сотень городян вважали за краще залишитися і сховалися від виверження в човнових ангарах на березі моря. Ймовірно, вони загинули під шаром розжареного попелу або від термічних ушкоджень, або від задухи.
Під час розкопок 1997-1999 років археологи знайшли у руїнах човнових ангарів останки приблизно 80 осіб. За оцінками дослідників, вони загинули не від задухи, а від блискавичного шоку. Частина останків була обвуглена, черепа людей були проламані та наповнені попелом, а на деяких рештках збереглися сліди бурого нальоту.
Автори нового дослідження під керівництвом Pierpaolo Petrone з Неаполітанського університету досліджували 103 фрагмента кісток жертв виверження. Вони проаналізували зразки за допомогою мас-спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою — методу, який дозволяє визначати деякі хімічні елементи у вкрай низьких концентраціях (одну частину з квадрильйона); і раман-мікроспектроскопії, що дозволяє визначати структуру того чи іншого з’єднання і розрізняти схожі за складом речовини.
Як з’ясувалося, на поверхні деяких зразків були присутні як неорганічні речовини, що зазвичай входять до складу вулканічного попелу, так і можливі продукти органічного розпаду — вуглець та оксиди і солі заліза. Як вже було відомо, комплекс в складі гемоглобіну, що зв’язує іони заліза, починає деградувати при 70-100 градусах Цельсія, а при 400 градусах він розпадається з утворенням оксидів заліза. Температура на периферії пірокластичних потоків коливається на рівні 200-300 градусів Цельсія, а в центрі може досягати 400-500 градусів. Дослідники припустили, що з’єднання заліза і вуглець утворилися в результаті розкладання тіл. Ймовірно, розпечене повітря або попіл скип’ятив кров і м’які тканини людей, у тому числі і мозок. Кістки черепа не витримували тиску зсередини і лопалися. Це призводило до миттєвої смерті нещасних.
Як раніше повідомлялося, за останніми офіційними даними, в результаті землетрусу магнітудою 7,4, що стався 28 вересня, а також спричиненого ним цунамі та сходдженню селевих потоків у провінції Центральний Сулавесі загинули 2045 чоловік, кількість поранених перевищило 10,6 тисячі. Рятувальники вважають, що тільки в двох населених пунктах в околицях центрального міста Палу безвісти пропали не менше 5 тис. осіб. Однак ЗМІ не виключають, що зниклими можуть значитися десятки тисяч людей, оскільки рятувальникам не вдається досі дістатися до ряду населених пунктів у безпосередній близькості від епіцентру поштовхів. У районі лиха в цілому проживало близько 4 млн осіб.