— Посварився з мамою і пішов від неї. Більше не бачилися, — каже 16-річний хлопець. Називає себе Ігорем Петренком. Дев'ять місяців мешкає у Вінницькому обласному центрі соціально-психологічної реабілітації. Потрапив туди з Центру матері та дитини. Документів не має. Із родичів його ніхто не шукає.
— Я ніде не вчився. Із мамою весь час кочували. У Вінниці теж були проїздом, — згадує Ігор. — Народився у Вишгороді Київської області 7 січня 2002 року. Моя мама — Петренко Тетяна Олександрівна. Їй 40 років. Батька ніколи не бачив.
Родичів хлопця розшукує служба у справах дітей і поліція.
— Кілька днів жив у пункті обігріву рятувальників. Обморозив ноги, мав бронхіт. Викликали "швидку" та поліцейських. Вони завезли хлопця в лікарню, і зайнялися пошуком його рідних, — розповідає Людмила Кузнєцова з відділу ювенальної перевенції обласної поліції. — Розіслали запити. Підтвердилося, що у Вишгороді в той період народився хлопчик із прізвищем Петренко. Але назвали його Сашком. Виходить, людина з такими даними, які вказує хлопець, взагалі не існує. Знайшли ймовірного діда по матері — Олександра. Має 40-річну доньку Тетяну, а та — сина. Однак чоловік ніколи внука не бачив, із дочкою давно не спілкувався.
Ігор розповів, що 2015 року кілька місяців учився в школі на Тернопільщині. Соцслужби відправили туди запит.
— Директор однієї із сільських шкіл підтвердив, що до них ходив цей хлопчина. Заняття відвідував за власним бажанням, бо не мав документів, — говорить Тетяна Дорош, керівник Служби у справах дітей Вінницької ОДА. — Ми звернулися до всіх депaртaментів освіти Укрaїни з прохaнням нaдaти відповідь, чи ця дитинa нaвчaлaся в їхніх школaх. Ніде більше його не було. Не скажеш, що Ігор неграмотний. Гарно пише, ставить правильно розділові знаки, читає.
Правоохоронці перевіряють усі можливі зачіпки, аби відшукати рідних хлопця.
— Іде на контакт, гарно ладнає з однолітками. Насторожує його історія. Він її дуже чітко розповідає, ні на слово не відхиляється. Можливо, щось приховує чи придумав, — продовжує Людмила Кузнєцова. — Ні Ігоря, ні Олександра Петренка в розшук досі не подавали. У базі зниклих безвісти його та матері немає. Її шукали навіть серед невпізнаних трупів — марно. Коли оприлюднили в пресі фото хлопця — знайшлися люди, які зустрічали його в різних містах. Однак ніхто не бачив його документів.
Зараз намагаємося встановити батька дитини, працюємо з дідом. Чекаємо відповіді ще з трьох інстанцій, куди давали запити. Можливо, щось з'ясуємо.
Хлопець планує лишитися у Вінниці, кажуть у центрі реабілітації.
— Здібний. Любить читати, розуміється на чоловічій роботі, — говорить директор Центру 40-річний Олександр Кузь. — Допомагав складати ліжка, які закупили. Хоче вивчитися на слюсаря.
Анна БОВА