Кажуть, артиста починають найбільше любити тоді, коли він уходить назавжди. Зупиняється серце талановитої людини – і на її імені одразу ж роблять хайп та гроші всі, хто має нагоду, а армія її «вірних фанатів» росте у геометричній прогресії.
Так буває із «зірками», «іконами стилю», «модними виконавцями», «кумирами мільйонів» і іншими власниками надуманих і пустих «титулів». Але Андрієві Кузьменку на «титули» було м’яко кажучи плювати (сам Андрій, як щира людина, напевно висловився б тут більш влучно, але ваш автор собі цього дозволити не може, – редакційна етика не дозволяє). Кузьма просто писав пісні про те, що болить, і робив це з душею. Саме тому він був при житті і залишається по смерті не ефемерним «кумиром», а улюбленим виконавцем і моральним орієнтиром мільйонів українців. Його любили і люблять. Яскраве тому підтвердження – заповнена вщент зала вінницького «Будинку офіцерів», де вчора, 20 вересня, із концертом на честь 50-річчя Кузьми виступав гурт «Скрябін».
Танець пінгвіна та одинока танцюристка
Виступ гурту розпочався запальним «Танцем пінгвіна». На жаль, у залі з сидячими місцями порухатися під нього наважилася лише одна глядачка. Поки що не розігріта публіка не вставала з місць і в’яло аплодувала в такт пісні, а ця дівчина просто взяла і підвелась, щоб вже не сідати аж до кінця концерту.
Після декількох пісень глядачі трохи пожвавішали, але розкачати публіку, яка вимушено сидить на концерті далеко не симфонічної музики, – непроста задача навіть для такої «запальнички», як вокалістка «Скрябіна» Ольга Лізгунова. «На підмогу» Ользі прийшов Євген Толочний. Він проспівав ледь не левову частку написаних «Кузьмою» хітів, а пісні «Люди, як кораблі», «Спи собі сама» та «Сам собі країна» прозвучали в його виконанні особливо зворушливо. Коли ж на сцену вийшла Злата Огнєвич, щоб заспівати дуетом із Толочним одну-єдину пісню «Вогонь і вода», публіка втрачала розум. Будинок офіцерів «загудів».
Танцюють всі!
І ось, ініціативу та мікрофон взяв у свої руки вокаліст гурту O.Torvald Євген Галич.
Вісім пісень вже прозвучало, а ви сидите! А-ну давайте всі підводьтеся з місць! Кому завтра на роботу – пожалкуєте про це якось потім, – звернувся він до глядачів
Дивовижно, та після цих слів всі покинули насиджені місця та почали танцювати і стрибати хто як вміє. Нарешті глядачка, яка танцювала від початку концерту, не була самотньою у своєму шаленстві. Ох, треба було бачити, що робилося, коли Галич та Лізгунова «рвали» публіку піснею «Ти мені не даєш».
«Відгримів» концерт піснею «Старі фотографії», яку разом з Ольгою співав весь зал, не виключаючи і вашого автора.
Зашибісь!
Як заведено, артисти не могли не вийти «на біс», тим більше що глядачі наполегливо про це просили. І тут всіх порадувала стара-добра хуліганська «Коломийка» від Андрія Кузьменка. От тільки усім відоме слово з цієї пісні довелося замінити на більш нейтральне «зашибісь» (все ж таки, у залі були і діти). В цілому, саме цим словом, або тим, що було в оригіналі пісні, можна описати весь концерт. Все було «зашибісь», як і сам Кузьма та його творчість.
Олександр Сашньов