Мер Вінниці Сергій Моргунов – про бюджет, електронні квитки та медпослуги

Інтерв'ю Новини Вінниці

Міський голова Вінниці Сергій Моргунов — про реальні можливості й повноваження місцевого самоврядування, реалізовані та майбутні проекти, нові виклики і провокації

Із Сергієм Моргуновим ми зустрілися в робочій атмосфері, «втиснувшись» у щільний графік мера між нарадами та робочими зустрічами.

Вінниця часто наводиться як приклад нової динаміки. У місті будуються нові дитсадки, виробляються власні трамваї VinWay, модернізують зупинки громадського транспорту, відкрилися NGO-хаб, центр ІТ-підприємництва та оригінальні музеї. Вінничани мають можливість спілкуватися он-лайн з відділом оперативного реагування «Цілодобова варта», отримувати послуги в «мобільному» «Прозорому офісі», користуватися електронним розкладом руху транспорту. Але чи все так спокійно у «королівстві»? З огляду на те, що ключові посади в державі займають вихідці із Вінниці, увага до міста відчутна постійно. Зняти руку з пульсу не можна навіть на хвилинку, зазначає міський голова Вінниці Сергій Моргунов, бо завдання мера — не лише шукати вирішення складних питань, а й створювати безпечні й комфортні умови для жителів міста.

— Активний та динамічний розвиток Вінниці — це результат попередньо набраного темпу чи реформи з децентралізації?

— І перше, і друге. Коли наша команда очолила місто, ми почали працювати над якісним менеджментом міської ради, перебудовою системи управління. Коли всі підрозділи запрацювали як єдиний механізм, було ухвалено комплексну стратегію розвитку міста «Вінниця-2020», яка дала змогу ефективніше підійти до проблем, що існували в місті. Але, маючи чітко визначені проблеми та визначені шляхи їх подолання, ми не мали фінансового ресурсу. Саме тому Володимир Гройсман, перейшовши у Кабмін, почав запроваджувати децентралізацію, яка надала відповідні повноваження та фінансовий ресурс, що надало можливість ефективно розвивати громаду, її інфраструктуру, соціальну сферу, інвестиційну привабливість.

2006 року бюджет розвитку Вінниці становив усього 40 млн грн, торік він був 1 млрд грн! Сьогодні ми вийшли на рівень, коли п’ята частина, 20% бюджету, іде на розвиток — проекти з будівництва, реконструкції, модернізації. Цього року бюджет розвитку становить 857 млн грн. У цілому порівняно з першим півріччям минулого року надходження до бюджету міста збільшилися майже на 500 млн грн, або на 25%. Погодьтеся, динаміка хороша!

Додаткові фінансові ресурси відкрили нові можливості. Ми раніше навіть не мріяли, щоб за один рік утеплити кілька шкіл. Навіть не насмілювалися братися за масштабні проекти. А сьогодні, наприклад, розпочали добудову лікарні «Швидкої допомоги», а це 3 тисячі кв. м. До речі, маємо серйозну фінансову підтримку з державного бюджету на цей проект — понад 70 мільйонів. Він передбачає створення відділення екстреної медичної допомоги з протишоковим залом, реанімацією, сучасним ургентним оперблоком з лапароскопічним обладнанням. Такого системного підходу до організації надання медичних послуг в Україні поки що немає.

Разом з тим працюємо над реалізацією проектів просторового розвитку. Після реконструкції проспекту Космонавтів ми помітили, що на цій території збільшилася й ділова активність. Почали відкриватися кафе, магазини, нові офіси. А це створення робочих місць, благоустрій території і головне — позитивний настрій містян, які постійно відпочивають біля фонтанів та «Атланта». Тому такі проекти будемо продовжувати. Зараз триває реконструкція проспекту на Замості. Крім цього, досить активно працюємо над концепцією розвитку проспекту Коцюбинського. Люди сприймають такі ініціативи, пропонують свої ідеї, обговорюють. І це безумовно позитивний момент у формуванні сильної громади.

— Вінниця свого часу поставила за мету зберегти громадський транспорт. І нині транспортну реформу міста називають найуспішнішою, а швейцарські трамваї ходять як годинник. Чи планує місто розвивати мережу громадського транспорту? І які переваги жителі міста отримають від запровадження електронного квитка, що буде 2019 року?

— Зараз понад 80% пасажирських перевезень у місті припадає на громадський транспорт, а отже, він має бути якісним і безпечним, тому Вінницька транспортна компанія постійно працює над оновленням рухомого складу. Паралельно із закупівлею нових муніципальних автобусів робимо капітально-відновлювальні ремонти за потреби. А головне, що зараз ми продовжуємо разом із нашими швейцарськими партнерами відпрацьовувати алгоритм прийняття нової партії цюріхських трамваїв, які поки що курсують вулицями Цюріха. Із 2021 року Вінниця отримає сімдесят одиниць. Тому на часі підготовка інфраструктури, колій, контактної мережі.

Разом з тим працюємо над запровадженням електронного квитка — це ефективна система, світова практика й вимога часу. На реалізацію взяли кредит в Європейському банку реконструкції та розвитку, і всі підготовчі роботи — на стадії завершення. Які переваги отримають вінничани? По-перше, можливість зручно оплачувати свій проїзд. По-друге, система надасть можливість ефективно використовувати громадський транспорт. По-третє, будемо чітко розуміти, який ресурс отримуватиме Вінницька транспортна компанія за надану послугу. Більше того, електронний квиток — це перший крок до створення повноцінної картки вінничанина, оскільки система надає 15 слотів, на які ми можемо накласти електронні сервіси різних сфер для надання відповідних послуг: медичних, соціальних, акційних та ін.

— Вінниця четвертий рік поспіль визнана найкомфортнішим містом для життя в Україні. Але додам ложку «дьогтю» — якщо по інфраструктурі міста, гуманітарній сфері та послугам, які надаються муніципалітетом, все гаразд і це найвищі показники, то за результатами цьогорічного опитування явною прогалиною виглядає розвиток промисловості.

— Якщо об’єктивно, то це проблема не тільки Вінниці, як і України загалом, бо країна у війні. Місто займається питанням залученням інвестицій. Цього року завершено будівництво першої черги заводу UBC Group, другий рік працює ДП «Електричні системи», де до кінця року буде уже 2,5 тисячі робочих місць для вінничан. Підписаний меморандум про будівництво заводу компанії HEAD, яка виробляє спортивний інвентар. При цьому в місті працює близько ста різних промислових підприємств. Серед них ті, які діяли ще за радянських часів і адаптувалися до сучасних умов ведення бізнесу, а також засновані іноземними інвесторами протягом останніх 10—15 років.

Але одна річ — побудувати підприємство, інша — знайти робочі руки. Підготовка належних робітничих кадрів у межах професійно-технічної освіти, м’яко кажучи, буксує. Ми сьогодні стикаємося з проблемою, що на підприємствах нікому працювати. Тому питання залучення інвестицій — зовнішніх чи внутрішніх — потребує комплексного підходу. Реалізувати його в межах міста нереально, бо є важелі, які може врегулювати лише держава. Від себе скажу, і підприємці міста це підтвердять, у Вінниці бізнесу не заважають розвиватися, а навпаки підтримують. Ми готові надати повний супровід кожному реальному інвестору і допомогти відкрити бізнес у Вінниці. Чому? Бо розуміємо, що від економіки залежить, наскільки успішним і комфортним буде наше місто.

— Мерія останнім часом приділяє багато уваги локальній історії. Діє центр історії Вінниці, відбуваються реконструкції минулих подій, знімаються фільми, відкривають пам’ятники. Це тому, що ви за освітою історик, чи відповідь складніша?

— У плані історичного відродження, заповнення білих плям та цілих сторінок немає рівних газеті «День», за що честь і хвала колективу й особисто редактору Ларисі Івшиній. Що ж до історії Вінниці, то за великим рахунком, крім Пирогова і ставки Гітлера, вінничани тривалий час нічого не знали про своє минуле, бо радянська ідеологія блокувала. Але ж Вінниці 655 років! І в кожному столітті жили люди, які давали поштовх до розвитку нашого міста. Хіба ми про всіх знаємо?! А мали б. Хоча б з тієї простої причини, що суспільно-економічні взаємовідносини упродовж століть не змінюються, події мають здатність повторюватися. І щоб не робити помилок, ми мусимо знати своє минуле. Тому розвиток історичних локацій, створення музеїв, відновлення історичної справедливості — все це важливо і має місце бути.

25 КВІТНЯ 2018 РОКУ. ПІД ЧАС ВІДКРИТТЯ ФОТОВИСТАВКИ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ» У ВІННИЦІ. МІСЬКИЙ ГОЛОВА СЕРГІЙ МОРГУНОВ ТРИМАЄ В РУКАХ НОВИНКУ БІБЛІОТЕКИ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ» — КНИГУ «КОРОНА, АБО СПАДЩИНА КОРОЛІВСТВА РУСЬКОГО», ЯКУ, ЗОКРЕМА, ПЕРЕДАЛИ ВСІМ ФАКУЛЬТЕТАМ ВІННИЦЬКОГО ПЕДУНІВЕРСИТЕТУ І 17 БІБЛІОТЕКАМ ТА ФІЛІЯМ ВІННИЦІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»

Час демонструвати свої сильні сторони, вчитися себе правильно позиціонувати, щоб завоювати перші місця, а не другі, треті чи двадцяті. От Вінницький музей моделей транспорту «виріс» із приватної колекції викладача політеху. Він збирав машинки все своє життя і тепер має можливість показати їх людям. На сьогодні це один із найбільших і найкращих музеїв України. Зараз Спілка письменників виступила з ініціативою відкрити літературний музей Вінниччини — я за! Взагалі маю мрію створити музейний простір міста. Не можна в одне приміщення помістити всі речі, які пов’язані з історією Вінниці, вона надто багата на події. Тому я виступаю за те, щоб це був комплекс музеїв. Зараз історики обговорюють концепцію розвитку музейної справи. Не знаю, що вони запропонують. Але я б на це дивився в комплексі — від археологічних розкопок, які ми проводимо на території комплексу «Мури» і на Замковій горі — до музею Української Народної Республіки чи європейської Вінниці.

— Цього року у Вінниці після перерви знову повернулися Дні «Дня». Які ваші особисті враження від події, і настільки актуальні такі інтелектуальні проекти? Який попит вони мають у вінничан?

— До речі, нещодавно я приїхав з одного міста, де побачив шикарну фотовиставку портретів знаменитостей просто на вулиці. І одразу згадав про фотовиставку газети «День», яку ми мали честь приймати цього року. Її відвідували і дорослі, і діти — відгуки ширилися містом, у пресі, в соціальних мережах. Але такий фотолітопис варто було б представляти масштабніше на площах, набережних, у парках. Це наша фотоісторія, яку потрібно показувати ширше — для всіх людей, а не лише свідомих чи зацікавлених. Я особисто після відкриття перефотографував кілька фото, одне одразу скинув головним героям світлини під назвою «Зі спин». Сподобалося (сміється. — Авт.). Головне у цій виставці, що вона відображає настрій людей — різних за віком, фахом і вподобаннями, а це свого року ґрунт для досліджень та роздумів.

— Вихідці з Вінниці зараз обіймають ключові посади в державі. Зважаючи на те, що вибори не за горами, а політичні технології напоготові, чи маєте ви запобіжники для стабілізації ситуації, яку так чи інакше намагатимуться «розгойдати»?

— Відверто, провокаційних моментів вистачає і зараз. Завжди є незадоволені люди як на центральному рівні, так і на міському, які хочуть дестабілізувати помірний клімат Вінниці. Але ми відбиваємо удари на всіх «фронтах». Звичайно, прикрити всі «тили» не зможемо. Це політика! І ми розуміємо, що так чи інакше загальнодержавні справи, як-от боротьба з контрабандою, яку ініціював глава уряду і вона точково відбивається в місті, на людях із команди. Але без подолання корупції побудувати успішну Україну нереально. Сплачуйте податки, розвивайте економіку, створюйте нові робочі місця — працюйте чесно — і ніхто вас не чіпатиме. Не можна так жити: щоб одні платили, а інші приховували свої статки і далі крали. Це несправедливо і до людей, і до країни. Завдання Вінниці й вінничан вистояти в цій політичній боротьбі і розвиватися далі. Ми не маємо права підвести і не підведемо, бо всі — одна команда.

— Вінниця за кілька тижнів відзначатиме чергову річницю. Більше того — ювілейну, 655-річчя Вінниці. Які настрої вінничан ви особисто помічаєте?

— Люди втомилися від гібридної війни Росії, яка п’ятий рік тероризує Україну і гальмує економічний розвиток. Вони хочуть, щоб реформи запрацювали одразу. А так не буває. Будь-який розвиток — це копітка робота. Можна по-різному ставитися до влади, але все залежить і від дій людей. Якщо ми будемо сидіти і постійно говорити, що все погано, нічого при цьому не роблячи, так все і буде. У Вінниці ми розпочали системну роботу ще з 2006 року, і місто змінюється, але залишається ще багато проблем у кожній сфері. Ми маємо колосальний потенціал та безмежну любов до землі, на якій живемо. Треба більше працювати і менше говорити. Якщо кожен працюватиме на повну віддачу на своєму місці, результат не забариться.

Олеся Шуткевич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *