Засновник компаній SpaceX і Tesla Ілон Маск має певні бачення того, як колонізувати Марс за допомогою великої ракети, ядерних вибухів і інфраструктури, здатної відправити на поверхню сусідньої планети мільйони людей.
Цей план дуже амбітний і технологічно складний з багатьох причин. Правила планетарного захисту і складнощі процесу тераформування (тобто перетворення планети на придатну для життя шляхом, приміром, нагрівання її), а також вирішення проблеми агресивного радіоактивного фону – це лише кілька з низки серйозних перешкод. Про це на сторінках Newsweek пише професор фізики і заступник директор Лабораторії космічних наук Мулларда Ендрю Коутс.
Однак, Маску ніхто не заважав, тож він зробив перші кроки до своєї мети у лютому цього року, запустивши автомобіль Tesla в напрямку орбіти Марса за допомогою першої ракети Falcon Heavy. Це стало яскравою ілюстрацією зростання пускових можливостей для майбутніх місій, організованих спільно приватним і державним секторами. Але через півроку після того плани колонізувати Марс почали все більше здаватися фантастикою. За цей час людство дізналося, що на сусідній планеті може існувати життя. А запустити процес тераформування, скоріш за все, не вдасться.
Про вірогідність наявності живих марсіан на червоній планеті заговорили минулого тижня, коливчені виявили підземні поклади солоної води. Озеро лежить на глибині однієї милі під породами південного полюсу Марсу. А його діаметр сягає 12 миль. Вона, як вважають вчені, швидше за все, містить солі перхлорату натрію, магнію і кальцію. Солі діють як антифриз. Завдяки їм температура замерзання для маріанської води опускається аж до 272 градусів нижче нуля за Цельсієм.
Це захоплює, тому що це перший переконливий випадок виявлення рідкої води на Марсі. І не виключено, що на планеті є й інші підземні озера. А це підвищує шанси того, що на ній дійсно може бути життя.
Людство вже знає, що живі організми могли жити на Марсі в минулому. Існує низка доказів того, що 3,8-4 мільярди років тому він насправді був заселений. Дані останніх місій, таких як Mars Global, Surveyor, Odyssey, Opportunity, Curiosity і Mars Express надали переконливі докази того, що на поверхні планети колись були ріки, озера і струмки з правильним рівнем кислотності для того, щоб живі організми існували на червоній планеті якраз тоді ж, коли життя зароджувалося і на Землі.
Але Марс втратив своє магнітне поле, яке захищало живих істот від космічної радіації. Це сталося 3,8 мільярди років тому. Атмосфера почала розпорошуватися в космосі, роблячи планету все більш неприйнятним середовищем. Тому живі організми не вижили. Але якщо новини про виявлення рідкої води на Марсі надихнули колоністів, які думають, що це допоможе підтримувати життя людей на сусідній планеті, то реальність насправді зовсім не така.
Ризики зараження вказують на те, що земляни не повинні відправляти нікого жити на Марс до тих пір, аж поки не впевняться остаточно, чи є там природно розвинене аборигенне життя. На це може знадобитися ще багато років. Доведеться зайнятися буровими роботами і почати аналізувати підземні зразки або на місці, або після доставки їх на Землю.
Ще більш зухвалою автор називає ідею тераформування Марсу, яка тепер остаточно відкидається у світ наукової фантастики. Маск раніше говорив про те, що він хоче змінити червону планету, щоб вона стала більш подібна до Землі і «по ній можна було б ходити без будь-яких засобів». Найлегшим способом це зробити розглядалося створення атмосфери з парникових газів, які можна вивільнити з марсіанської криги, щоб температура і тиск на Марсі почали зростати. Маск допускав, що можна було б скинути термоядерні бомби на кригу на полюсах, щоб нагріти її і вивільнити великі об’єми вуглекислого газу.
Але останні дослідження показали, що Марс насправді втратив навіть більшість своїх парникових газів мільярди років тому. Тому змінити те, що лишилося від його атмосфери, і перетворити його на придатне для дихання середовище за допомогою доступних інструментів неможливо. Ці висновки базують на дослідженні місії Mars Express, які тривали останні чотири роки і метою якого було оцінити запаси парникових газів на Марсі. Дані місії, а також інформація про виявлені запаси вуглекислого газу і води, вказують на те, що ресурсів на планеті не достатньо для початку процесу нагрівання. Навіть якби знайшлися нові поклади, сучасні технології не здатні їх вивільнити.
Більше того, створення нової атмосфери не можливе через надто мале магнітне поле. Тобто нові вивільнені гази все одно будуть розпорошуватися в космосі. Це означає, що потенційним колоністам довелося б будувати щільні і непроникні для повітря стіни, дахи і куполи, щоб створити для себе правильну атмосферу і захиститися від космічної радіації.
Маска, вірогідно, ці відкриття засмучують. Але більшість вчених видихають з полегшенням. На планеті дійсно може бути життя, тож тепер можна сфокусуватися на процесі його виявлення.