Цивілізація майя існувала приблизно з 2000 року до нашої ери до кінця XVII століття, коли останню незалежну державу індіанців захопили іспанці.
Однією з причин загибелі таємничої цивілізації майя в класичний період стала тривала посуха.
Американські геологи, які проаналізували ізотопний склад води в осадових породах озера Чічанканаб на півострові Юкатан, відзначають, що річний рівень опадів у цей період впав на 20-70 відсотків, пише N+1 з посиланням на журнал Science.
Цивілізація майя існувала приблизно з 2000 року до нашої ери до кінця XVII століття, коли останню незалежну державу індіанців завоювали іспанці. У класичний період (приблизно 250-900 роки нашої ери) держави майя розростаються й починають ворогувати між собою. Населення міст росте, між ними роблять дороги, а в самих містах будують грандіозні будівлі та монументи; деякі з них збереглися донині. Але в IX–X століттях у державах, які перебували в центральній і південній частині півострова Юкатан, настав колапс. Деякі королівські династії припинили своє існування, міста були закинуті, а люди їх залишили, імовірно, мігрувавши на північ півострова.
Основними причинами падіння цивілізації майя дослідники називали епідемії, виснаження природних ресурсів, що було викликано перенаселеністю міст, вторгненням на території майя індіанців-тольтеків, колапс торгових шляхів, а також посухи, що повторювалися.
Геологи з Кембріджського і Флоридського університетів під керівництвом Ніколаса Еванса навели докази на користь "теорії посухи". Дослідники проаналізували воду в осадових породах озера Чічанканаб, яке знаходиться в центральній частині Юкатана. Ізотопний склад води (кисню 17О, 18О і дейтерію – ізотопу водню) трохи змінюється при випаровуванні води. Тому зміни рівня ізотопів у воді, пов'язаної з осадовим гіпсом, а також порівняння рівня ізотопів в «осадовій» і озерній воді можна реконструювати клімат і оцінити вологість повітря і кількість опадів у якій-небудь місцевості.
Автори статті побудували математичну модель, яка симулювала зміну ізотопного складу води в озері, у тому числі пов'язаної в гіпсових відкладах. Спочатку її протестували на сучасних даних, а потім – на даних IX–X століть – закінчення класичного періоду цивілізації майя.
Результати розрахунків показали, що тисячу років тому в районі озера Чічанканаб дійсно була тривала посуха. У цей час річний рівень опадів падав на 41-54 відсотка, а в особливо суворі роки – на 70 відсотків порівняно із сучасним рівнем, а відносна вологість повітря зменшувалася на 2-7 відсотків.
Автори роблять висновок, що посуха могла бути однією з найсуворіших на Юкатані в епоху голоцену, і що вона цілком могла бути причиною занепаду цивілізації майя в центральній частині півострова.