У Гринвічі після 60-річної перерви запрацювала королівська обсерваторія

Новини Світу

Королівська обсерваторія в Гринвічі знову буде вивчати зоряне небо – після 60-річної перерви.

Нові телескопи були встановлені в Альтазімутальному павільйоні. Це нещодавно відреставрована будівля, побудована в кінці XIX століття, є пам'ятником архітектури, пише Бі-Бі-Сі.

Об'єкт буде носити ім'я Енні Маундер – однієї з перших жінок в науковому колективі Гринвічської обсерваторії. Вона здобула популярність завдяки своїм роботам з дослідження Сонця.

Новим обладнанням зможуть скористатися як вчені-астрономи, так і любителі, в тому числі школярі.

Королівська обсерваторія в Гринвічі була заснована в 1675 році за розпорядженням Карла II. Вона займалася складанням карт зоряного неба для орієнтування мореплавців.

Науковою діяльністю обсерваторія займалася майже триста років, до 1957 року, після чого було вирішено перенести роботу в сільську місцевість через лондонський смог і світлове забруднення. Але оскільки тепер повітря стало чистішим, а технології значно просунулися, у астрономів знову з'явилася можливість отримувати якісні знімки зоряного неба безпосередньо з британської столиці, розповів співробітник обсерваторії Брендан Оуенс.

"Вирішити проблему смогу ми можемо за допомогою вузькосмугових фільтрів. Також зараз існують нові методи обробки зображення. Ми можемо фотографувати з дуже високою частотою кадрів і використовувати найбільш чіткі з них, щоб отримати кінцевий результат. Ця методика отримала назву "фото на удачу", – пояснив астроном.

Астрографічний телескоп "Енні Маундер" об'єднує в собі чотири інструменти: в його основі знаходиться телескоп системи Шмідта-Касегрена з апертурою 35,5 см, оточений трьома рефракторами меншого розміру.

З його допомогою можна вивчати Сонце і планети Сонячної системи, а також далекі зорі та планетарні туманності.

Особливо примітна здатність системи вести спостереження за Сонцем – оскільки саме його вивченню присвятила багато років Енні Маундер.

Маундер – одне з незаслужено забутих імен британської астрономії. Вона поступила на службу в Гринвіцьку обсерваторію в 1891 році як "леді-калькулятор" – так тоді називали жінок, які допомагали своїм колегам-чоловікам з обчисленнями.

Однак незабаром вона сама стала експертом у вивченні небесних світил та у співпраці зі своїм чоловіком Уолтером зробила кілька видатних відкриттів у вивченні циклів сонячної активності.

В силу особливостей того часу вся слава від цих відкриттів дісталася Уолтеру. І лише нещодавно її вклад у їх спільну роботу був оцінений по достоїнству.

"Вона працювала в колективі Гринвіча до 1895 року, після чого їй довелося звільнитися. За правилами того часу, обіймати посаду на держслужбі могли лише незаміжні жінки, – пояснює куратор обсерваторії Луїза Девой. – Але вона продовжила наукову діяльність, зокрема, у співпраці з Британською асоціацією астрономів. Вона повернулася в Гринвіч добровольцем під час Першої світової війни, оскільки більша частина астрономів-чоловіків, які там працювали, пішли на фронт".

"Новий телескоп дозволить отримувати прекрасні фотографії Сонця, – запевняє доктор Девой. – У ньому встановлений спеціальний Hα-світлофільтр для спостереження за сонячною активністю, наприклад, сонячними спалахами".

Новий телескоп був куплений на пожертви членів музею обсерваторії, приватних меценатів та інших представників громадськості. Всього для проекту було зібрано 150 тисяч фунтів (близько 200 тисяч доларів). Завдяки цим коштам вдалося відреставрувати Альтазімутальний павільйон, якому потребував капітального ремонту.

"Це красива будівля вікторіанської епохи, яка серйозно постраждало в результаті бомбардувань. Половина будівлі була зруйнована під час Другої світової війни, – каже Брендан Оуенс. – Її зовнішній вигляд був відновлений, коли обсерваторія стала музеєм, але реставрація не була доведена до кінця, і з часом цегляна кладка почала руйнуватися, а всередині відчувалася сильна вогкість. Коли було прийнято рішення про реставрацію, ми могли обмежитися лише музеєм, однак нам стало зрозуміло, що є прекрасна можливість перетворити його в сучасну обсерваторію".

За словами Оуенса, буде потрібний час, щоб обладнання запрацювало на повну потужність. Зараз ведуться переговори з університетами про те, хто міг би найбільш ефективно використовувати обсерваторію для своїх досліджень.

За традицією, Гринвіцька обсерваторія сподівається максимально залучити громадськість. Зображення, отримані за допомогою телескопа, будуть викладатися в інтернет, а отримані матеріали – передаватися навчальним закладам. Також в обсерваторії будуть проводитися семінари.

На першому поверсі павільйону буде розміщена виставка, частина якої присвячена життю Енні Маундер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *