За останні 20 років вітчизняна галузь птахівництва досягла найвищих темпів зростання у секторі сільгосппідприємств з-поміж інших галузей сільського господарства. Про це повідомив фахівець “Інституту аграрної економіки” Леонід Тулуш, презентуючи результати дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямів аграрного бізнесу в Україні, передає УНН.
“Значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропідприємств в Україні стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі: у першу чергу – наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій”, – зазначив Тулуш.
Сучасний птахівничий бізнес, за його словами, намагається об’єднати усі ланцюги руху продукції до кінцевого споживача: вирощування кормової бази – виробництво птиці – переробка птиці – торгівля виробленою продукцією через власні торгові точки. При цьому виробництво та переробка птиці забезпечується, як правило, у рамках діяльності одного економічного суб’єкта, а формування кормової бази та здійснення торгівлі – за рахунок пов’язаних із ним осіб.
Таким чином, підприємства птахівничої галузі змогли отримати максимальну вигоду із наявних у галузі податкових преференцій, переважно – за рахунок застосування спеціальних податкових режимів.
Як наслідок, за останні два десятиріччя поголів’я птиці у сільгосппідприємствах збільшилося майже у п’ять разів, поінформував Тулуш.
Якщо на початку 2000-х років воно не перевищувало 30 млн голів, то вже на початок 2010 року збільшилося більш ніж утричі і становило понад 100 млн голів. А на початку 2014 року, в якому відбулася російська агресія, поголів’я курей сягнуло 132 млн голів.
Обсяги реалізації м’яса птиці сільгосппідприємствами за час надання податкових преференцій зросли майже у 15 разів. Якщо на початку 2000-х років птахівничі підприємства змогли реалізували лише менш як 0,1 млн т курятини, то у "довоєнному" 2013 році – вже майже 1,3 млн т.
Водночас обсяги реалізації птиці господарствами населення залишалися практично незмінними з початку 2000-х років – 240-270 тис. т на рік.
Значно зросли за час надання податкових преференцій й обсяги виробництва яєць, повідомив Тулуш.
“Якщо на початку 2000-х років вітчизняні птахівничі підприємства виробляли менше 3,0 млрд шт. яєць, то вже у 2010 році їх кількість перевищила 9,4 млрд шт. У 2014 році обсяги виробництва яєць склали понад 11,7 млрд шт., тобто майже у 4,5 разу перевищили показник 2000 року”, – сказав він.
Аналіз показників розвитку галузі птахівництва показує, що вже на початок 2010 року галузь птахівництва досягла значних показників розвитку та рентабельності діяльності.
А станом на початок 2014 року темпи зростання галузі фактично вичерпали можливості повного споживання виробленої продукції птахівництва в Україні: з’явились ознаки перевиробництва, особливо з огляду на суттєве зменшення чисельності населення на контрольованих Україною територіях.
Нагадаємо, у світі зростає попит на курятину. Передові країни світу вже заявили про збільшення обсягів виробництва і зміцнення експортних позицій. Аналогічних планів дотримується й Україна, яка сьогодні входить до ТОП-10 найбільших світових експортерів курятини та очолює рейтинг ТОП-50 країн з найдоступнішим м'ясом птиці.
Збільшити виробництво курятини в Україні планується за рахунок запуску другої лінії Вінницької птахофабрики МХП (Миронівський хлібопродукт) – одного з найбільших виробників курятини в Європі та українського лідера з експорту.
Раніше експерти констатували, що державні дотації в аграрний сектор дали свій позитивний результат, який найбільше відчули споживачі та виробники курятини.
“Ціна на курятину в Україні найнижча в Європі, при цьому обсяги експорту вітчизняної курятини істотно зросли. Незважаючи на те, що Україна вичерпала річну квоту на безмитне ввезення курятини в ЄС ще в першій половині січня, вітчизняна продукція все-таки залишається конкурентоспроможною на європейському ринку”, – зазначив Биков та закликав уряд розглянути можливість виділення дотацій для таких перспективних сфер як суднобудування.