Вчені зі Школи інженерних і прикладних наук при Гарвардському університеті розробили металінзу, яка влаштована аналогічно людському оку: її фокусна відстань може змінюватися за допомогою штучних м’язів.
Людське око за допомогою циліарного м’яза може змінювати кривизну кришталика — лінзи, яка фокусує відображення світлових променів від об’єкта. За рахунок цього око може однаково добре бачити і розрізняти предмети, що знаходяться на різній відстані.
Американські фізики створили аналог такого пристрою, використовуючи металінзи — масив наночастинок, відстані між якими менше довжини хвилі. Оптичні параметри системи вчені вирішили міняти за допомогою зміни відстаней між наночастинками.
Товщина лінзи склала 30 мікрометрів. В якосты штучного м’язу, що керуэ оптичними властивостями штучного ока, використовувався електромеханічний пристрій з діелектричного полімеру і електродів. При подачі різної напруги на електроди металінза могла стискатися або розтягуватися; таким чином її фокусна відстань зменшувалася або збільшувалася.
Крім використання для розвитку технологій, штучна лінза може в майбутньому застосовуватися в офтальмології. На думку вчених, за допомогою штучного ока можна коригувати дефекти спектру бачення, зокрема, астигматизм.