Чиновники та лікарі в один голос заявляють, що ситуація під контролем. А чи насправді це так?!
За даними Вінницького обласного СНІДцентру, станом на 1 грудня 2017 року у Вінницькій області на обліку перебуває 2789 ВІЛ-інфікованих, із них 1199 – з діагнозом СНІД. Впродовж 11 місяців 2017 року в області під нагляд було вперше взято 271 ВІЛ-інфікований та вперше СНІД встановлено 144 ВІЛ-інфікованим.
За останні 5 років кількість нововиявлених ВІЛ-інфікованих осіб щороку стабільно знижується: так, в 2014 році було виявлено 392 особи з діагнозом ВІЛ, а в 2016 – 299 осіб. Зниження майже на 30% за 4 роки.
Динаміка кількості вперше офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб у Вінницькій області, за останні роки має такий вигляд:
При цьому, показник захворюваності на СНІД серед населення Вінницької області є в двічі меншим ніж по Україні і становить 10,5 випадків на 100 тис. населення (проти 20,7 по Україні).
Зниження темпів епідемії ВІЛ/СНІД експерти пояснюють успішною роботою програм профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування та догляду для найбільш уразливих груп населення, більшість яких фінансується за кошти міжнародних благодійних організацій, таких як Глобальний фонд. Однак, міжнародні організації заздалегідь офіційно повідомляють Українську владу про свої наміри припинити фінансування таких програм і передати їх на утримання держави. Глобальний Фонд та громадські активісти наголошують на тому, що у разі припинення роботи вищезазначених програм, на Україну, в т.ч. і Вінницьку область, чекатиме нова хвиля епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Голова громадської організації «Інститут соціального розвитку» Тетяна Нікелсен, яка вже не один рік займається адвокацією забезпечення бюджетного фінансування програм профілактики ВІЛ/СНІДу, коментує ситуацію:
– Забезпечення стабільної та ефективної роботи програм зменшення шкоди – єдиний науково обгрунтований метод боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу. Припинення роботи цих програм безперечно призведе до нової хвилі епідемії ВІЛ/СНІДу. Робота таких програм не є дорого вартісною, і держава має можливості її забезпечити. На сьогоднішній день розроблені механізми, за якими держава може забезпечити стабільну роботу програм зменшення шкоди і тим самим вберегти населення від нової хвилі епідемії. Зараз все залежить від рішення представників влади.