У звичайному підсобному приміщенні Вінницького національного аграрного університету мешкають «золоті» тваринки – шиншили. Шуби з їхнього хутра подекуди коштують до півмільйона гривень. Тут бігає півсотні гризунів. Доглядають за ними студенти. Кажуть, тваринки невибагливі.
Ми їх беремо за хвіст, щоб не пошкодити хутро. В ярусі – чотири самки і один самець і для них вистачає місця, – розповідає студент Дмитро Волошин.
Раціон у гризунів непростий: комбікорм, сушені фрукти та ізюм. У кожного – власна крейда, аби зуби зчісував і кальцієм збагачувався. Комбікорму щодня дають по одній ложці на шин шилу. Кажуть, від цього залежить якість хутра. А ще – купають тварин у вулканічному піску.
На мініфермі студентів навчають не лише доглядати, а й розводити шиншил. Крім стандартної масті, – сірої, тут є бежеві, білі та чорно-білі.
Директор кафедри переконує: такі розплідники дають непоганий заробіток за кордоном. А шиншил можна розводити й у квартирах. Ціна одного самця може сягати 17-ти тисяч гривень.
Одну кімнату виділяють для шиншил, закуповують професійні клітки, звичайно, треба поставити кондиціонер, закупити корм і можна досить ефективно займатися цим. Головне, щоб температура була не нижче 5 і не вище 25-ти градусів, – говорить доктор сільськогосподарських наук Віталій Кучерявий.
Та продавати своїх шиншил у ВНАУ не планують. Навпаки, хочуть запатентувати не лише нові кольори хутра тваринок, а й зручні клітки для них.