Серед найбільш поширених схем телефонних шахрайств (так званого вішингу) з’явилися нові, на які слід звернути увагу: оцінка банківського обслуговування, реєстрація в інтернет-банкінгу, фейкові смс-повідомлення від банку.
Працівники кіберполіції повідомляють, що телефонні шахраї здебільшого вдаються до наступних легенд:
1. «Ваша карта заблокована».
2. «По карті проводяться підозрілі операції».
3. «Потрібно перереєструвати карту і пройти верифікацію».
4. «Вам прийшов платіж, але щоб зарахувати гроші, потрібні всі дані карти».
Коротко про нові прийоми телефонних афер:
1) оцінка банківського обслуговування
Тобто вам дзвонять, щоб нібито дізнатися вашу думку про банк. Задають масу питань по темі, а тим часом просять назвати і секретні дані карти.
2) реєстрація в інтернет-банкінгу
Зазвичай цю схему використовують з пенсіонерами. Щоб залучити більше людей старшого покоління до онлайн-операцій, деякі банки зробили максимально просту реєстрацію в інтернет-банкінгу. Таким чином, в системі досить ввести номер карти і пароль з банківського смс-повідомлення.
Як цим користується шахрай? Він прикидається, наприклад, помічником депутата, розповідає про виділення пенсіонеру матеріальної допомоги і питає номер карти, куди можна перерахувати гроші. Отримавши інформацію, починає реєстрацію в інтернет-банкінгу. Розмова при цьому не закінчує – йому ж ще потрібно вивідати пароль, який прийде в смс (може попросити назвати його, скажімо, «щоб закінчити процес перерахування грошей»). Як тільки пароль названий, злодій отримує доступ до рахунку жертви.
3) підроблені СМС від банку
У деяких випадках шахраї не дзвонять жертві, а намагаються зробити так, щоб вона сама зателефонувала їм, повіривши, що вона насправді зв’язується із банком.
Спочатку злочинці надсилають повідомлення, яке спонукає людину зв'язатися з «банком». Найчастіше розсилаються СМС про «блокування карти». В кінці, зазвичай, вказується номер телефону нібито служби безпеки банку, де можна дізнатися подробиці.
Зателефонувавши на вказаний номер телефону людині, на дзвінок відповість шахрай. Він постарається заговорити жертву, щоб змусити її розкрити конфіденційні дані карти.
Фахівці звертають увагу громадян на те, що шахраї дзвонять двічі. Суть схеми полягає в тому, що жертві телефонують дві різні людини: спочатку, наприклад, «покупець» товару, який хоче дізнатися номер карти, щоб провести оплату за товар. А потім, через деякий час, з жертвою зв'язується вже нібито представник банку і каже, що гроші неможливо зарахувати на карту, якщо людина не назве термін дії карти, тризначний код безпеки на її зворотному боці і пароль з СМС від банку.
На превеликий жаль телефонні шахраї – хороші «психологи», тому що намагаються зіграти на емоціях своїх потенційних жертв.
Аби не стати жертвою телефонних шахраїв потрібно дотримуватися наступних правил:
1. Уразі, якщо Вас просять назвати конфіденційні дані карти – негайно обривайте розмову. Хто б не питав термін дії карти, три цифри CVV2 / CVC2-коду безпеки на її зворотному боці і пароль з банківського СМС, в жодному разі не називайте! Це секретна інформація!
Завжди пам’ятайте, щоб перевести вам гроші, відправнику досить знати тільки номер вашої картки, ніяких інших даних не потрібно!
2. Почули радісну новину – «наш благодійний фонд виділив вам матеріальну допомогу» або «ви виграли автомобіль») – перш за все знайдіть на офіційній сторінці організації офіційний телефон і зателефонуйте.
3. Не слухайте нікого, хто обіцяє перерахувати вам гроші на картку і говорить, що для цього вам потрібно піти в банкомат. В банкоматі можливо тільки перевести гроші зі СВОЄЇ на ЧУЖУ картку.
4. Встановіть ліміти на операції по карті в інтернеті, а також підключіть функцію СМС-інформування про всі операції (в тому числі неуспішні) – щоб бути в курсі, що відбувається з вашою карткою і вчасно її заблокувати.
5. Якщо зрозуміли, що видали секретну інформацію шахраям, негайно блокуйте карту, зателефонувавши до колл-центр банку (за номером, вказаним на зворотному боці картки або на офіційному сайті банку) або через інтернет-банкінг і обов’язково повідомте про інцидент в кіберполіцію через форму зворотного зв’язку на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України або безпосередньо звернувшись у найближчий відділ поліції.
Джерело: internetua.com