Новий Закон про освіту серед іншого передбачає поступовий перехід до профільної форми навчання у старшій школі. Невід’ємною ознакою профілізації є скорочення загальної кількості навчальних предметів.
Зокрема, виникла пропозиція, яка знаходить підтримку певних кіл: учням 10-11 класів гуманітарного профілю та інших «неприродничих» профілів вивчати природничо-наукові дисципліни (фізика, хімія, біологія тощо) в рамках так званих інтегрованих курсів, одним з яких пропонується двогодинний на тиждень єдиний курс «Фізика і астрономія», зміст якого був влітку оприлюднений на сайті Міністерства освіти і науки (МОН) України.
Фахівці, які працюють в НАН України, викладачі вищої школи та багато вчителів природничих дисциплін середніх шкіл України, висловили сумніви щодо прийнятності такої перебудови структури загального навчання. При запровадженні запропонованого підходу якісну науково-природничу освіту зможуть отримувати лише ті учні, які навчаються у закладах фізико-математичного профілю. Останні складають лише приблизно 3% від загальної кількості випускників середніх шкіл, а збільшення кількості профільних закладів і профільних класів Законом не забезпечується.
Це означає, що випускник не відповідного профілю практично позбавляється можливості обрати фах, який вимагає науково-природничих знань, неминучим наслідком чого стане катастрофічне скорочення студентів на фізичних, фізико-технічних, інженерних, технологічних, у тому числі комп’ютерних, спеціальностях вітчизняних університетів, які і так потерпають від малого числа бажаючих отримувати відповідну освіту. Таким чином, виникає пряма загроза для існування в нашій країні високотехнологічних виробництв і перспектив цивілізаційного розвитку.
Підтримавши ініціативу НАН України, МОН доручило їй підготувати навчальні програми з курсів фізики та курсу астрономії для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
НАН України розробку програм з фізики і астрономії як предметів, що викладаються окремо, було покладено на Відділення фізики і астрономії, яке за ініціативою віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г.Загороднього створило дві комісії, що мали у місячний термін подати на розгляд проекти відповідних програм.
Очолив комісію з фізики академік НАН України, академік-секретар ВФА НАН України, завідувач кафедри загальної і теоретичної фізики НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» Вадим Локтєв.
А серед дев’яти членів комісії – Народний вчитель України, викладач фізики Вінницької ФМГ № 17 Юрій Пасіхов.
За матеріалами: НАНУ