Із 21 по 25 серпня представники Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки вивчали міжнародний досвід впровадження Європейської директиви з енергоефективності на прикладі Австрії та Словаччини. Навчальну поїздку було організовано в рамках проекту “Енергоефективні реформи в Україні”, що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.
До складу делегації від Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки увійшли:
– Олександр Домбровський – перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
– Олексій Рябчин – Голова Підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
– Олександр Лівік – Голова Підкомітету з питань нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
До навчальної поїздки приєдналися заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко, представники GIZ, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України та Держенергоефективності.
Предметами та темами дослідження під час навчальної поїздки були:
• Управління з імплементації Європейської директиви з енергоефективності в Австрії;
• Роль енергетичного радника Федерального уряду Австрії;
• Система збору енергетичних даних та енергоменеджменту Федерального уряду Австрії;
• Підхід ЕСКО до громадських будівель в Австрії в контексті імплементації статті 5 Європейської директиви з енергоефективності;
• Запровадження реєстру федеральних будівель Австрії у відповідності до статті 5 Європейської директиви з енергоефективності;
• Включення статті 5 Європейської директиви з енергоефективності до законодавства Словаччини;
• Стратегія реновації житлових і нежитлових будівель в Австрії;
• Особливості імплементації статей 5 та 8 Європейської директиви з енергоефективності у Словаччині;
• Управління об’єктами та реновація будівель Міністерства оборони Австрії;
• Приклади енергоменеджменту та реставрації Імператорського палацу Відня;
• Досвід поводження з побутовими відходами.
Робота делегації в Австрії
Нині в Австрії використовуються такі інструменти енергоефективності:
-Енергосервісні контракти;
-Енергоменеджмент;
-Облік енергоспоживання;
-Термомодернізація.
Крім того, активно зводяться енергоефективні та енергоощадні будівлі, об’єкти та квартали, аналогів яким немає навіть в інших країнах ЄС.
На прикладі таких конкретних об’єктів члени української делегації вивчали досвід реалізації законів про енергоефективність.
Значну увагу делегації викликав унікальний досвід Австрійської республіки щодо імплементації Європейської Директиви з енергоефективності на прикладі історичних будівель та військових об’єктів.
Робота делегації у Словаччині
У Словаччині нині налічується понад 61 тисяч багатоповерхових будинків, більшість з яких – висотні бетонні будівлі, побудовані до 1989 року. Тобто, житловий фонд Словаччини має певні схожі риси з українським. У 1996 році в країні Словаччині було створено державний Фонд підтримки модернізації та реконструкції житла для фінансування утеплення та ремонту будівель. Сьогодні в Словаччині утеплено й модернізовано вже понад 50% панельних будинків. Термомодернізацією житлового фонду в країні зайнялися на початку 90-х років. Учасники парламентської делегації не тільки вивчали досвід Словаччини в цій галузі на зустрічах в урядових організаціях, а й побачили на власні очі, як проходить термомодернізація, та поспілкувалися із задоволеними мешканцями оновлених квартир.
Після зустрічей із фахівцями Австрії та Словаччини та ознайомленням з реальними об`єктами, перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив:
– Енергоефективність – колосальний ресурс для України.
Підвищення рівня енергоефективності – це одне із ключових завдань як енергетики, так і української економіки в цілому.
Сьогодні ми працюємо над розробкою базового законопроекту «Про енергоефективність», який має імлементувати європейську Директиву з енергоефективності. Аналогічні базові закони з енергоефетивності було ухвалено в Австрії та Словаччині у 2014 році.
Досвід країн ЄС, зокрема Австрії та Словаччини, показує, що перехід до більш енергоефективної економіки дозволить прискорити поширення інноваційних технологічних рішень і підвищити конкурентоспроможність, стимулювати економічне зростання і створювати високоякісні робочі місця в декількох секторах, пов’язаних із енергоефективністю.
Членам делегації випала нагода ознайомитися із ще одним надзвичайно важливим для України досвідом – поводженням із побутовими відходами.
Як трансформувати побутові відходи в джeрeло
Як трансформувати побутові відходи в джeрeло eнeргії та рeсурсів? Відповідь на цe запитання члени Комітету шукали в Братиславі та Відні під час візиту на сміттєспалювальні заводи.
Народний депутат Олександр Домбровський наголошує, що нині побутові відходи – цe критична проблeма для України, і просто необхідно сформувати правильну політику в цьому питанні.
– Наш Комітет підготував проект закону щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії, – розповідає парламентарій. – Він, разом з іншими законопроектами в сфері поводження з побутовими відходами, готується до розгляду у Верховній Раді. Тому сьогодні одним із найважливіших завдань для парламенту є доопрацювання та ухвалeння пакeту законопроeктів у сфeрі поводжeння з побутовими відходами.
Ми повинні пeрeтворити їх із eкологічної проблeми на джeрeло eнeргії та рeсурсів.
Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки також поділився своїм враженням від вивчення досвіду сміттєспалювання у Відні:
– Унікальним технологічним проектом у Відні є сміттєспалювальний завод «Spittelau». У 2015 році, після 25 років експлуатації, «Spittelau» модернізували, забезпечивши економію газу у 5 млн кубометрів у рік та майже втричі збільшивши виробництво електроенергії.
Завод може спалювати до 260 тис. тонн сміття та виробляти близько 40 000 МВт-год електричної та 470 000 МВт-год теплової енергії у рік, а також — холод влітку. Тариф, який отримує завод за спалювання однієї тони твердих побутових відходів, складає 240 євро. Відходи звозять у сміттєсховище об’ємом 7000 метрів кубічних, а потім доправляють до спалювальної камери. Загалом, на підприємстві працює три печі. У Відні понад 60 тисяч житлових будинків і приблизно 4400 промислових споживачів миються та гріються завдяки «Spittelau».
Завод вражає своєю рідкісною, як для такого об’єкту, архітектурою.
Щороку на «Spittelau», який більше схожий на розважальний центр, спалюють сотні тисяч тонн сміття і, разом з тим, проводять численні екскурсії, влаштовують виставки та фестивалі. А Україна тим часом потопає у відходах.
На одну з головних туристичних принад Відня сміттєспалювальне підприємство перетворив австрійський дизайнер Фріденсрайх Гундертвассер, який вирішив розфарбувати вікна, зробити золоті сфери та влаштувати зелені насадження на даху. Так сміттєспалювальний завод перетворився на популярний туристичний об’єкт.
Завдяки фантастичній системі фільтрації завод може похизуватись надзвичайно низькими показниками шкідливих викидів в атмосферу, про що свідчить індикатор якості повітря біля входу. Поряд із виробництвом розташовані станція метро, залізничний вокзал, інші складові транспортної інфраструктури та великий мікрорайон, в якому немає жодних неприємних запахів. Відходи, які утворюються в результаті роботи заводу, застосовуються у будівництві, а відфільтрована вода скидається в Дунай.
«Spittelau» — це шедевр синтезу сучасного технологічного і художнього мистецтва, створеного в часи надзвичайної актуальності використання відновлювальної енергетики та піклування про довкілля.
– Дуже символічно, що навчальна поїздка з вивчення міжнародного досвіду співпала з Днем Незалежності України. Підвищивши рівень енергоефективності української економіки, наша країна зможе забезпечити енергетичнум безпеку та незалежність, – додає Олександр Домбровський. – Тому у Верховної Ради, уряду та кожного громадянина – ще багато роботи попереду, і вивчення найкращого міжнародного досвіду з енергоефективності допоможе досягнути енергетичної незалежності України швидше.
Члени Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки щиро вдячні GIZ та уряду Німеччини за організацію навчальної поїздки, а на новій сесії парламенту планують імплементувати вивчений у Австрії та Словаччині досвід.
