Моніторинг рівня впровадження інструментів електронного урядування в органах місцевого самоврядування найбільших міст України здійснюється коаліцією громадських організацій за ініціативи ГО "Подільська агенція регіонального розвитку" четвертий рік поспіль.
Протягом попередніх 3-х років в рамках дослідження вивчалися впровадження та розвиток таких інструментів, як офіційні веб-сайти, системи електронного документообігу органів місцевого самоврядування та організація надання адміністративних послуг через ЦНАП.
У 2016 році було дещо оновлено методологію моніторингу, таким чином дослідження здійснювалося за 5-ма основними напрямками: рівень інформаційної наповненості офіційних Інтернет-ресурсів міських рад, ступінь упровадження інструментів електронної партисипації в містах України, рівень доступу до інформації, що перебуває в розпорядженні органів місцевого самоврядування, рівень організації сервісної діяльності ОМС та ступінь впровадження систем електронного документообігу в діяльності міських рад.
Дослідження дало змогу сформувати розуміння щодо рівня впровадження та розвитку даних інструментів на місцях станом на кінець 2016 р., простежити динаміку змін протягом кількох останніх років, виявити проблемні моменти та кращі напрацювання, сформувати рекомендації містам щодо прискорення розвитку технологій електронного урядування на рівні муніципалітетів.
За рівнем інформаційної наповненості офіційних Інтернет-ресурсів міських рад на першому місці Рівне та Суми. Друге місце у цій категорії посіла Вінниця. На третьому місці – Львів та Вознесенськ.
За ступенем впровадження інструментів електронної партисипації в містах України перше місце посів Харків. На другому місці – Вінниця, Львів та Чернівці, на третьому – Івано-Франківськ, Київ, Луцьк, Ніжин та Суми.
За рівнем доступу до інформації, що перебуває в розпорядженні органів місцевого самоврядування, на першому місці опинилися Львів та Харків. Друге місце посів Луцьк, а на третьому місці – Одеса та Горішні Плавні.
За рівнем організації сервісної діяльності ОМС на першому місці Івано-Франківськ, Київ, Львів, Рівне та Харків. На другому місці – Вінниця, на третьому – Кам’янець-Подільський, Кременчук, Кривий Ріг та Чернігів.
За рівнем впровадження систем електронного документообігу в діяльності міських рад на першому місці – Вінниця. Друге місце посіло Мукачево, а на третьому місці – Київ та Івано-Франківськ.
У поточному періоді до вибірки ввійшли 125 найбільших міст України, проте не вдалося провести дослідження Авдіївської міської ради (на момент дослідження в місті велися активні бойові дії, веб-сайт міської ради не працював) та органів місцевого самоврядування 26-ти міст, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, таким чином, об’єктом дослідження стали органи місцевого самоврядування 98-ми найбільших міст України.
Моніторинг офіційних Інтернет-ресурсів органів місцевого самоврядування показав, що протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення кількості сайтів міських рад з якісним контентом і наявністю інформації, яка вимагається відповідно до законодавства, підвищення рівня зручності веб-сайтів для користувачів.
Більшість досліджених міст використовують 2-3, рідше 5-6 інструментів зворотного зв’язку із громадськістю. З 98-ми досліджених міст абсолютна більшість – 73 міста – застосовують інструмент електронних петицій задля формування зворотного зв’язку та залучення мешканців до прийняття рішень місцевого рівня. З цією метою міста використовують такі електронні ресурси, як Єдина система електронних петицій, платформа «Розумне місто», створення електронної форми для подачі петицій безпосередньо на сайті міської ради, створення окремих міських порталів електронних петицій.
Більшість органів місцевого самоврядування забезпечують належні умови для доступу громадян до публічної інформації, що перебуває в їхньому розпорядженні. Поряд з цим, понад 50% досліджених органів місцевого самоврядування наразі не здійснюють жодних дій задля впровадження цієї ініціативи і лише третина муніципалітетів оприлюднює інформацію у формі відкритих даних відповідно до чинного законодавства.
Проаналізувавши різні аспекти організації діяльності Центрів надання адміністративних послуг, можна дійти висновку, що органи місцевого самоврядування повсякчас працюють над поліпшенням рівня доступу та зручності отримання адміністративних послуг – зростає кількість ЦНАП, у яких облаштовано рецепції, встановлено систему електронної черги та інформаційні електронні термінали самообслуговування, здійснюється зонування приміщення та інформування клієнтів про результати розгляду заяви на отримання послуги. У 2016 р. збільшилася кількість ЦНАП, у яких створено умови для людей з особливими потребами та урізноманітнилися такі пристосування для різних категорій користувачів. Наразі можливість замовити або отримати адміністративні послуги в електронній формі надають лише 39 міст з 98-ми досліджених, при цьому більшість з них використовують з цією метою платформу igov.org.ua. І хоча на даний момент не йдеться про повноцінні електронні послуги, а радше про можливість замовити послугу в режимі он-лайн, використання такої практики є важливим кроком на шляху до впровадження власне адміністративних послуг в електронній формі.
Станом на кінець 2016 р. систему електронного документообігу було впроваджено в 52-ох містах, і цей показник щороку зростає. 27 муніципалітетів хоч і не мають цілісної СЕД, використовують окремі її елементи. Лише 19 міст не використовують жодні електронні інструменти в організації внутрішнього документообігу.
За результатами дослідження сформовано докладний аналітичний звіт та здійснено ранжування міст як за основними напрямами моніторингу, так і за окремими підкатегоріями.
За інформацією: Подільська агенція регіонального розвитку