У суботу, 8 квітня, понад 70 вінничан – ліквідаторів аварії на ЧАЕС та переселенців – відвідали зону відчуження колишньої атомної станції. Поїздка, яка цього року проходила під гаслом «Чорнобиль: я там був!», стала можливою завдяки підтримці народного депутата Олександра Домбровського, Вінницького міського голови Сергія Моргунова та депутатів Вінницької міської ради.
Вінничани-чорнобильці побували у містах Чорнобиль і Прип’ять, відвідали комплекс споруд Чорнобильської АЕС – нині там споруджується завод із переробки відпрацьованого ядерного палива, функціонує сховище атомних відходів. Учасники поїздки також оглянули велетенську 100-метрову антену радіолокаційної станції «Дуга» на території колишньої військової частини.
За участі священиків Української Православної Церкви було відслужено панахиду за жертвами ядерної катастрофи – безпосередньо на території колишньої атомної станції.
–Вже не перший раз завдяки допомозі Олександра Домбровського десятки мешканців Вінниці та кількох районів області, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильського лиха, та переселенців із зони відчуження мають можливість побувати в тих місцях, де вони жили та працювали, – каже голова міськрайонної громадської організації «Асоціація жертв Чорнобиля» Володимир Мельник. – Кожного року ми відвідуємо зону відчуження, і щоразу бачимо щось нове, згадуємо той незабутній час, поминаємо друзів, яких вже немає з нами. Зазвичай беремо з собою і рідних – аби бачили, до чого може довести надмірна впевненість людини у власній всемогутності.
Нині зона відчуження Чорнобильської АЕС являє собою разючий контраст: занедбане місто Прип’ять поросло лісом, дикі звірі почуваються серед полишених споруд як вдома – табуни коней Пржевальського, наприклад, спокійно ходять по шосе; в той же час, на станції не припиняються роботи зі спорудження нового сховища відходів ядерного палива.
Усього в зоні проживає постійно менше 200 мешканців, які вважаються «самопоселенцями» – хоч і до аварії вони жили там роками. Ще близько 10 тисяч людей приїжджають туди на роботу – це будівельники, працівники служб охорони і навіть… екскурсоводи. Це не дивно – адже зона ядерної катастрофи приваблює щороку десятки тисяч туристів зі всього світу.