Жмеринська мерія завершила реконструкцію Привокзальної площі, але чи повернеться на колишнє місце «візитівка» міста – перший в Європі пам'ятник Остапу Бендеру – не знає навіть його автор.
Із офіційним листом з приводу того, де подівся пам’ятник літературному герою Остапу Бендеру, до Жмеринської міської ради звернувся депутат Вінницької обласної ради Олександр Васильчук. Днями отримав відповідь: «Повідомляємо Вам, що пам’ятник О.Бендеру був демонтований у зв’язку з реставраційними роботами на території залізничного вокзалу та реконструкцією Привокзальної площі. В даний час пам’ятник знаходиться у автора, на реставрації. По закінченні ремонтно-реставраційних робіт буде вирішуватися питання щодо розташування пам’ятника О.Бендеру».
Місцеві мешканці стверджують, що ремонт площі завершився ще рік тому. Пам’ятник досі на місце не повернули, а це була своєрідна візитівка міста Жмеринки, – дивується Олександр Васильчук. – Завдяки вокзалу в формі корабля, візитам імператора Миколи ІІ та діячів радянської епохи до провінційної Жмеринки це місто відомо далеко за межами України. Але винятково як залізничний вузол. Оригінальний колорит місту надавав саме Остап Бендер. Герой твору Ільфа і Петрова ніби ненароком зронив: «Об береги Жмеринки розбиваються хвилі світового океану» і «Останнє справжнє місто на землі – це Жмеринка»…
Із цим пам’ятником, взагалі, пов’язана цікава історія. Жмеринська міська влада вирішила увічнити пам'ять «сина турецкоподданного» Остапа Сулеймана Берта Марія Бендер Бея. Щоправда, коли замовляли твір скульптору Миколі Крижанівському, виникли певні непорозуміння. У телефонній розмові з чиновником автору почулося, що йому замовляють пам’ятник Степану Бандері. І саме такий ескіз він спочатку привіз дов Жмеринки, але потім розібралися, і в 2001-му на Привокзальній площі був відкритий бронзовий Остап із сімома чавунними стільцями (інші п'ять фізично не помістилися).
До речі, в інших містах України та СНД «Бендери» з'явилися пізніше.
Анна Мельник