Сьогодні, 23 березня, у Вінниці презентували результати дослідження Індексу демократичного розвитку областей України за 2016 рік.
Ключовий метод дослідження – експертне анкетне опитування. Воно доповнювалося та доопрацьовувалося на основі числових даних та аналізу національних і регіональних джерел вторинних даних (аналітичні доповіді, результати соціологічних досліджень, статистичні дані тощо). Основний масив анкет був заповнений експертами у грудні 2016 року. Саме ж дослідження проводилось протягом листопада 2016 року – січня 2017 року в 24 областях України за виключенням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей. Регіональним партнером, який проводив дослідження у Вінницькій області, була громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку
За результатами дослідження Індексу демократичного розвитку Вінницька область, як і решта областей України, відноситься до категорії «змішаний/перехідний регіон». Показник Індексу становить 3,13, причому специфікою Вінниччини може вважатись високий рівень довіри саме до місцевих органів влади.
Серед 24 регіонів України Вінницька область з Індексом 3,13 знаходиться на 11 місці у загальному рейтингу (cередній показник у рейтингу – 3,05, при цьому найкращий – 3,48, найгірший – 2,75).
Серед 10 складових, які сформували інтегральний показник рівня розвитку демократії у Вінницькій області, найбільше сприяли зростанню фінального показника загальні оцінки таких блоків як «Діяльність державних адміністрацій» (3,67), «Міжетнічні та конфесійні відносини» (3,57), «Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування» (3,56).
За словами аналітика ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Вадима Жигадло, причини цього у впровадженні реформи місцевого самоврядування (що додатково позитивно вплинуло на оцінки місцевих органів влади), а також відсутність в області масових відкритих міжетнічних та міжконфесійних протистоянь.
– Крім того, простежується регіональна специфіка: тенденція мешканців області (особливо у м. Вінниця) більш позитивно оцінювати діяльність своєї місцевої влади, ніж це відбувається в решті областей України, що, напевно, також пов’язано і з ефективністю діяльності місцевої влади, – зазначив Вадим Жигадло.
До блоків, які зменшували фінальний показник обласного Індексу, відносяться «Безпека (злочинність, діяльність органів правопорядку). Органи правопорядку: поліція та прокуратура» (2,69), а також «Стан реалізації захисту прав людини, зокрема стан правосуддя» (2,78).
– Більшість працівників старої системи не хочуть навчатись нічому новому. Вони надіються, що реформа проводитиметься лише у фейсбуці чи на якихось прес-конференціях, а вони працюватимуть так само, як і десятки років до цього – говорить Заріна Маєвська, старший управління забезпечення прав людини національної поліції України, один із експертів дослідження.
Подібна ситуація прослідковується і в судовій системі. Відсутність якісних кадрів – одна з основних проблем, і вона стала водночас і причиною, і наслідком недовіри людей до правоохоронців.
Відчутно нижчими за середнє по Вінницькій області виявились також оцінки стану ЗМІ (2,90) та проблема корупції (2,92).
– Найбільшою проблемою ЗМІ Вінницької області є те, що їхня політика диктується навіть не редакцією, а самими власниками. В результаті інформація часто є заангажованою. Всеукраїнською проблемою, яка притаманна і нашій області – ЗМІ не є самоокупними, оскільки споживачі не зацікавлені в тій інформації, яка висвітлюється, і, відповідно, не готові за неї платити. Тому редакції живуть за кошти інвестора, який часто нав’язує свою точку зору – зазначив Антон Булгаков, журналіст, один із експертів дослідження.
Ще один експерт дослідження, голова громадської організації «ПРАВО» Віталій Дорох, описуючи блоки громадської та політичної активності, наголосив на потребі підняття компетенції громадського активу:
– Варто підвищувати власний рівень компетенції, щоб бути більш професійними, більш краще формувати політику як на місцевому рівні, так і на рівні області.
Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні. Серед основних на національному рівні – це продовження обраного курсу реформ (судочинства, прокуратури, правоохоронної системи) з одночасним забезпеченням інституційної підтримки у найбільш проблемних сферах; удосконалення партійного та виборчого законодавства, а також проведення загальнонаціональної антикорупційної кампанії.
На місцевому рівні головними задачами названо розбудову регіонального соціального капіталу, орієнтованого на демократичний розвиток, підвищення якості інформаційного простору, проведення навчання для підвищення рівня професійних знань спеціалістів практично усіх сфер та для підвищення якості людського капіталу.
За інформацією: Подільська агенція регіонального розвитку