У світі будують нові газогони, а це свідчить, що видобувні енергоносії ще довго відіграватимуть значну роль. Утім, держави прагнуть зменшити споживання природного газу, що зміцнює енергетичну незалежність та економічно вигідно. І Україна тепер виходить з реальних можливостей і світових тенденцій. Однак наша комунальна теплоенергетика ще надто енергозатратна. Хоч є й здобутки. Наприклад, Вінниччина за два роки зменшила споживання газу на 33% або на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти залишаються в області, що стимулює розвиток громади. Населення зменшило споживання газу приблизно на 30%, а підприємства теплоенергетики — на 25%. Іншими словами, індивідуальне опалення майже на 5% прудкіше від централізованого. А якщо останнє підгодовувати місцевою альтернативною енергією, то в якого будуть більші можливості?
Сам собі господар
Тривалий час діяв механізм, за яким газ для населення коштував дешевше, ніж для підприємств теплоенергетики. Це було несправедливо, адже останні постачають тепло населенню. І так фактично заохочувалося впровадження індивідуального опалення в містах.
У 2002 році Гнівань першою з міст Вінниччини вирішила відмовитися від централізованого. Однак багато хто сприйняв це так: мовляв, мале місто показало характер. А насправді воно стало на стежку, яку в країні вже протоптали люди заможні, щоб не залежати від примх централізованого опалення, а отримувати якісну послугу і платити за неї менше.
Нелегко було місту, хай і малому, вийти з наїждженої колії. Та організатори справи виявили наполегливість, а міський бюджет підставив плече малозабезпеченим. Потім разом раділи, що позбулися проблеми. Цікаво, чи не змінилася думка тепер, коли вартість газу і для населення і для теплопостачальників стала однаковою?
«Немає жодної скарги. Індивідуальне опалення — це дуже зручно. Люди не прив’язані до початку чи завершення опалюваного періоду, як було раніше, а вмикають тепло, коли треба, і кожен виставляє температуру, комфортну саме для його родини. Від органу місцевого самоврядування тут нічого не залежить», — запевнив кореспондента «УК» Гніванський міський голова Володимир Кулешов.
Отже, картина вимальовується така. У Гнівані за відносно теплої погоди (як у жовтні та листопаді) однокімнатна квартира за місць споживає 150—170 кубометрів газу, а в морози — 200—220. Відповідно двокімнатна — 180—200 та 250—320, трикімнатна — 250—300 та 350—400. Якщо ці цифри помножити на вартість одного кубометра газу — 6,8 гривні, то виходить приблизно те, що і з централізованим опаленням з лічильником тепла. Та якщо врахувати, що сюди входить і гаряча вода (котел гріє воду) і газ на кухні, то індивідуальне дешевше.
Свіжий приклад: вийшов якось у полудень з будинку, глянув угору на під’їзд, а з 4 квартир, що мають індивідуальне, лише з однієї комин димить, отже, решта на роботі, тож вимкнули котли.
За даними департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА, протягом останніх років за рішенням органів місцевого самоврядування багато міст в області перейшли на індивідуальне опалення в житловому секторі: Бар, Жмеринка, Тиврів, Хмільник. Централізоване для населення залишилося у Вінниці та Могилеві-Подільському. Та ще в Ладижині, однак там тепло постачає місцева ТЕС.
«За нашими розрахунками, вартість індивідуального опалення така сама, як за централізованого за наявності будинкового приладу обліку та регулятора теплової енергії. А за низьких температур (мінус 15—20 градусів) централізоване коштує навіть дешевше», — каже начальник відділу комунального господарства департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури ОДА Марія Зонова. А начальник відділу енергетики департаменту енергетики, транспорту і зв’язку Вінницької міської ради Руслан Пилипенко відповів лаконічно: виходить один на один. Це якщо порівнювати будинок з повністю індивідуальним та будинок з повністю централізованим. Бо є і змішане, з яким користуватися індивідуальним вигідніше.
Хто кого гріє?
Здоровий глузд нерідко пасував перед питаннями, які ставило впровадження індивідуального опалення. Ознаки цього помітні в багатьох містах країни, а саме коли в багатоповерхівці у різних пропорціях поєднується індивідуальне і централізоване. І таких будинків багато.
Нині у власників таких індивідуальних нерідко щось забувають, коли сусіди з централізованим цікавляться в них про суму оплати за тепло. А платять перші значно менше тому, що квартири з централізованим теплопостачанням гріють їм або стіни, або підлогу, або стелю чи все це разом. Якось мешканка однієї такої багатоповерхівки, фасад якої утеплили, сказала мені: «Та торік ми, у кого індивідуальне, навіть за нульової температури свої котли не запускали, бо централізоване було увімкнене. Тільки ви цього не пишіть».
Хто і кого гріє — не питання дня. На часі зменшити споживання природного газу, щоб суми у платіжках пішли вниз, а кошти субсидій, які вивільняться, спрямувати на розвиток. І тут затребувана людьми і дає добрий результат урядова програма з енергоефективності. У держбюджеті цього року на її реалізацію передбачено 400 мільйонів гривень.
Кошти безповоротної фінансової допомоги держава спрямовує на термомодернізацію, встановлення вузлів обліку, заміну вікон на енергоефективні, облаштування ІТП тощо. За даними Держенергоефективності, комплексна термомодернізація багатоповерхівки дає змогу майже удвічі зменшити рахунки за комунальні послуги для її мешканців. А в цьому зацікавлений кожен незалежно від того, якою системою опалення він користується.
Є ідеї, ресурси і лідери!
За словами Руслана Пилипенка, індивідуальне опалення має сенс у малих містах, де в будинках лише кілька поверхів і вітер забирає димові гази, щоб не ішли у кватирку сусідові. Тож для обласного центру краще централізоване, коли в мікрорайоні одна котельня і розраховується висота викидів вуглецю та зона розсіювання.
А Марія Зонова зазначила, що в Польщі припинили практику переходу на індивідуальне опалення, оскільки за централізованої котельні є змога обрати кілька видів енергоносіїв і використовувати той, який на цей час вигідніший.
Справді, ціна газу — це проблема і водночас велика рушійна сила. Фахівці зауважують, що модернізація централізованого теплопостачання потребує великих капіталовкладень, проте у цьому секторі в перспективі можливе скорочення споживання газу в рази. Маємо і свіжий приклад економії та газозаміщення.
Так, порівняно нещодавно помітною подією став запуск у Вінниці найбільшої в країні твердопаливної котельні за швейцарським проектом. Реалізацію цієї справи ініціював ще на посаді міського голови Володимир Гройсман. Вона працює на трісці (за пікових низьких температур підключаються новітні газові котли) і забезпечує цілий рік один з мікрорайонів гарячою водою, а взимку — й теплом. Її пуск став завершальним етапом модернізації системи теплозабезпечення одного з мікрорайонів міста, завдяки чому мешканці понад 3 тисяч квартир отримали високоякісні послуги.
Керівник групи з роботи зі ЗМІ та громадськістю комунального підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» Юлія Петришена зазначила, що ще рано говорити про цифри, але економічна доцільність використання тріски вже безсумнівна. Очікують, що заощадять за рік понад два мільйони кубічних метрів природного газу, значно зменшаться споживання електроенергії та викиди вуглецю в атмосферу. Водночас диверсифіковано джерела постачання палива та створено нові робочі місця.
Упровадження енергоощадних та енергоефективних заходів залишається одним із пріоритетів розвитку міста. За словами міського голови Сергія Моргунова, частка відновлюваних енергоносіїв у виробництві тепла зростатиме. Зокрема, в іншому мікрорайоні міста торік за підтримки швейцарських партнерів встановили 68 індивідуальних теплових пунктів і замінили 8,8 кілометра мереж, а 2017-го тут планують почати будівництво твердопаливної котельні.
Є проста формула енергоефективності: перше, що потрібно — ідеї, друге, — ресурси, третє — лідери, здатні реалізувати ідеї. Нині у нашій країні всі ці ланки працюють.
Олег ЧЕБАН